21-річний Вілл Геллер з Толедо (Огайо, США) — дворазовий чемпіон серед юніорів, рекордсмен і володар багатьох медалей з важкої атлетики у ваговій категорії до 102 кілограмів. Однак тепер він націлений на більш духовне досягнення — стати католицьким священником.
Геллер почав займатися важкою атлетикою завдяки своєму шкільному тренеру з силової підготовки. Він швидко досяг успіхів у спорті — зокрема, його запросили представляти збірну США на Американських іграх FISU 2022 та 2024 років, Панамериканському чемпіонаті U20 2023 та Чемпіонаті світу U20 2023.
Вихідець з католицької родини, Вілл нещодавно закінчив Університет Північного Мічигану, а до цього 13 років навчався у католицьких школах.
«Я не можу сказати, що був практикуючим католиком, — зізнався він. — Я ходив на недільні Меси, але ніколи не відвідував адорації, не молився Розарій. Я навчався в одній із тих шкіл, які є нібито католицькими за назвою, а в університеті фактично відійшов від віри».
Та завдяки місіонерці, яку він зустрів під час навчання в коледжі, наприкінці серпня Геллер розпочне навчання у семінарії святого Павла в Міннесоті.
На першому курсі після Меси на Святвечір до нього підійшла місіонерка, знайома Геллеру ще з початкової школи. Вона запросила його на католицькі заходи в кампусі, і він почав їх відвідувати.
«Це кумедно, бо вікна мого гуртожитку виходили на Центр католицького служіння кампусу, і я раніше навіть був у списку розсилки католицького служіння, але скасував підписку», — згадував він.
Потім він познайомився з іншим місіонером, який почав приділяти більше часу особисто Геллеру, і поволі він почав більше залучатися у діяльність Центру, проводячи біблійні студії та інші студентські заходи.
У грудні 2022 року Геллер йшов на Месу перед тим, як поїхати додому на зимові канікули, аж раптом священник, який раніше був відповідальним за покликання у дієцезії, сказав, що йому слід подумати про священство.
«Тоді я просто засміявся: “Ха-ха, отче, так, це дуже смішно”, а він відповів: “Ні, я серйозно”, — розповідає Геллер. — А я собі подумав: “Те, що хлопець ходить на щоденну Месу, не означає, що він хоче бути священником”».
Тож Геллер відклав це питання на чотири місяці, але воно залишилося в його пам’яті.
Єдина дитина у сім’ї, він хотів одружитися і мати дітей, тому розглядав для себе постійний дияконат. Але після дієцезіяльного Євхаристійного з’їзду він почав думати, що, можливо, не варто ігнорувати ідею зі священством. Він попросив знайомих священників про духовне керівництво і почав читати «Розрізнення духів» Тімоті Галлагера. У жовтні 2023 року він вирішив вступити до семінарії, а у січні отримав схвальну відповідь.
Чи означає це, що тепер він назавжди попрощається зі штангою? Не обов’язково.
Під час зустрічі зі своїм єпископом Геллер розповів, як виглядає його режим тренувань, і запитав, чи зможе він продовжувати займатися спортом.
«Єпископ сказав, що підтримує мене, але якщо це погано вплине на академічне навчання чи на розвиток духовного життя, тоді мені доведеться піти з важкої атлетики», — пояснив він.
Відвідавши семінарію, Геллер був вражений, дізнавшись, що ректор підготовчої програми сам займається паверліфтингом і має у підвалі тренажерний зал з усім необхідним обладнанням, що Геллер сприйняв як знак Провидіння.
«Гадаю, Бог справді хоче, щоб я це зробив», — сміється він.
Майбутній семінарист каже, що бачить багато паралелей між спортом і вірою.
«Принцип спокуси — нас тягне до гріха, і ми повинні робити все можливе, щоб боротися з цим потягом. Я порівнюю це зі штангою і силою тяжіння, — пояснив він. — Коли я потрапляю на платформу для занять атлетикою, штанга лежить на підлозі, і там вона й залишається, якщо я нічого не роблю. Але з часом, завдяки численним зусиллям, подолавши багато труднощів, я піднімаю її над землею. Так само у випадку людини, яка намагається боротися з гріхом: вона повинна докладати постійних зусиль і наполегливості, щоб тримати штангу над землею — утримуватися від гріха».
Заняття у семінарії мають розпочатися 3 вересня, і наразі Геллер не знає, що буде далі з його заняттями спортом. «Але мені не треба знати, що буде далі. Ми з цим розберемося, коли прийде час… Якщо Бог хоче, щоб це було, це буде», — підсумував він.
фінансово.
Щиро дякуємо!
