Трикратна золота медалістка Літніх Олімпійських ігор у Парижі, 27‑річна американка Симона Байлз — ревна католичка, повідомляє двотижневик «National Catholic Register».
Свій успіх у спортивній гімнастиці вона приписує вірі. 2021 року в одному з інтерв’ю Симона сказала: вона не розуміє, як фізично може здолати те, що робить. «Це дар, даний Богом», — ствердила ця найбільш титулована гімнастка, яка здобула загалом 7 олімпійських медалей і ще 30 медалей чемпіонатів світу.
Її досягнення тим більшого варті, що спортсменка не мала легкого дитинства. Її мати мала проблеми з наркотиками й алкоголем, і Симона (третя з чотирьох дітей) разом з іншими потрапила до прийомної сім’ї. Шенон Байлз була позбавлена материнських прав, коли Симоні було 3 роки. Потім її разом із найменшою сестричкою взяли під опіку дідусь і бабуся, Рон і Неллі Каетано Байлзи. Саме завдяки їм дівчинка відкрила католицизм. Вона стала називали їх мамою і татом, ходила з ними на недільні Меси до храму.
Також бабуся з дідусем навчили її молитися Розарій, зокрема під час змагань. Відтоді вона завжди має вервичку в своїй сумці. 2016 року, на іграх у Ріо, репортер шукав відповіді на запитання, що її надихає, — і дівчина витягла в сумки розарій. «Моя мама Неллі принесла його мені з храму. Я молюся не час від часу, перед змаганнями, а постійно, і завжди маю його з собою».
Також вона не забуває перед змаганнями запалити свічку перед образом св. Себастіяна, покровителя спортсменів.
Життєві труднощі зміцнили її віру. Молода спортсменка свідчить, що почувається «покликаною Богом» приймати виклики і продовжувати кар’єру в гімнастиці.
Вона почала займатися спортом у 6‑річному віці; тоді мала Симона ще перебувала під опікою прийомних батьків, які відзначили її гіперактивність, але не стали ламати дитину наркоманки, примушуючи до «правильної поведінки», а віддали на заняття гімнастикою. «Вона завжди скакала по меблях. Неллі вже втомилася повторювати, що диван і крісла — це не майданчики для гри», — сказала потім для «Washington Post» її прийомна мама. Дівчинка стала цілеспрямовано тренуватися, інколи заняття займали по 32 й більше годин на тиждень. З огляду на це, треба було вирішувати, чи вона далі навчатиметься у школі, чи перейде на індивідуальне навчання. Прийомна мама сказала: «Ти матимеш мою підтримку, хоч би що ти вирішила. Але це рішення ти маєш прийняти сама. Я в це не можу втручатися, бо це велика зміна у твоєму житті». Й відколи Симона вирішила присвятити себе гімнастиці повністю — в її житті розпочалася смуга здобуттів та успіхів. Від серпня 2013 року вона не програла жодного змагання.
Будуючи життя на такому солідному фундаменті, як віра і сім’я, Симона Байлз має все, що треба, щоб досягати успіху в житті.
Переклад CREDO за: КАІ, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
