Дикастерій віровчення «охоче дав свою згоду» на те, щоб архієпископ Хосе Родрігес Карбальйо з дієцезії Меридо-Бадахос продовжив розвивати культ Божої Матері Страждальної з Чандавіли з висновком «nihil obstat» («нічого забороненого»).
У листі, підписаному префектом Дикастерію Віктором Фернандесом і схваленому Папою Франциском 22 серпня, сказано: «Санктуарій у Чандавілі, що має багату спадщину простоти, небагатослівності і водночас великої відданості, може й надалі пропонувати вірним, які бажають наблизитися до неї, місце внутрішнього спокою, розради та навернення».
Цей лист був відповіддю на звернення іспанського архієпископа стосовно подій 1945 року, коли дві молоді дівчини нібито мали приватні об’явлення Богородиці Страждальної в іспанському місті Чандавіла, поблизу кордону з Португалією.
Згідно з інструкціями, опублікованими Дикастерієм віровчення 17 травня, «nihil obstat» означає присутність у явищі «багатьох ознак дії Святого Духа», навіть якщо «немає впевненості щодо надприродної автентичності явища».
Цей крок заохочує дієцезіяльного єпископа визнати душпастирську цінність і сприяти поширенню цієї духовної практики, зокрема через потенційні паломництва до священного місця, тоді як вірні мають право «розсудливо цього дотримуватися».
Вшанування Божої Матері Страждальної у Чандавілі почалося наприкінці Другої світової війни після духовного досвіду двох дівчат, десятирічної Марселіни Баррозо Еспозіто та сімнадцятирічної Афри Брігідо Бланк. Кожна з них пережила свій досвід окремо, але у тому самому місці, починаючи з травня 1945 року.
У листі кардинала Фернандеса сказано, що Марселіна спочатку побачила на небі темну фігуру. Згодом стало більш очевидним, що ця фігура була Страждальною Дівою у чорній мантії, усіяній зірками. Дівчинка також пережила глибокий досвід відчуття обіймів і поцілунку Богородиці у чоло.
«Найбільше впадає в очі присутність Діви, що вселяє розраду, підбадьорення та впевненість, — говорить у своєму листі кардинал. — Коли Богородиця попросила Марселіну пройти навколішках через смугу сухих каштанових “їжаків”, колючок і гострого каміння, Вона зробила це не для того, щоб завдати їй болю. Навпаки, Вона просила її про впевненість: “Не бійся; з тобою нічого не станеться”».
«Цей заклик Богородиці довіритись Її любові дав бідній і стражденній дівчині надію, а також досвід почуття гідності. Хіба той простий плащ, зроблений із очерету та трав, яким Богородиця захистила коліна дівчини, не є прекрасним виявом ніжності Марії? — пише кардинал Фернандес. — Разом із тим, це був досвід краси, бо Діва об’явилася в оточенні яскравих сузір’їв, подібних до тих, якими можна милуватися вночі в чистому небі маленьких іспанських сіл».
Кардинал Фернандес зазначив, що після об’явлень обидві дівчини вели «стримане і непомітне життя», присвятивши себе «справам милосердя, особливо піклуючись про хворих, людей похилого віку та сиріт, таким чином передаючи тим, хто страждає, солодку втіху любові Богородиці, досвід якої пережили».
«Немає ніяких заперечень щодо цієї прекрасної побожності, яка представляє ту простоту, яку ми бачимо у Марії з Назарету, нашій Пресвятій Матері. Багато позитивних аспектів вказують на дію Святого Духа у багатьох паломниках, що приходять як з Іспанії, так і з Португалії; у наверненнях, зціленнях та інших цінних знаках, отриманих у цьому місці», — підсумував кардинал Фернандес.
З моменту встановлення нових правил розпізнання надприродних явищ Дикастерій віровчення оприлюднив уже низку рішень, зокрема три схвальні (марійні об’явлення «Містичної Троянди» і «Мадонни на скелі» та тринітарні видіння Джоакіно Дженовезе) й два негативні (об’явлення «Матері всіх народів» в Амстердамі та об’явлення в Тревіньяно). Дикастерій також підтвердив, що пуерториканська катехитка ХІХ століття «не була Дівою Марією», і що індійський культ «Божої Матері Здоров’я» — це не синкретизм.
фінансово.
Щиро дякуємо!
