«Духовна темрява», яку Мати Тереза описує у своїх працях, може бути складною для розуміння, але це відчуття порожнечі не було ні наслідком депресії, ні ознакою втрати віри.
Про це розповів Дерек Макалістер, професор Університету Лойоли (Меріленд, США), під час наукової конференції, організованої Інститутом Матері Терези.
За його словами, «темна ніч душі» святої Терези з Калькутти була особливою харизмою, яка допомогла їй розвинути віру та служити іншим, а не просто хімічним дисбалансом, пов’язаним з депресивним розладом або втратою віри. «Психоемоційні проблеми самі собою не сприяють розвитку чеснот чи поглибленню стосунків із Богом, — каже Макалістер. — З того, що ми знаємо про “темні ночі”, відомо, що вони збільшують любов, смирення, терпіння тощо. І вони рішуче готують людину до глибшого молитовного життя».
Лекція зосереджувалася на листах Матері Терези, які описують порожнечу і духовну темряву — по суті, нездатність відчути присутність Бога. Свята Тереза, засновниця Місіонерок Любові, більшу частину свого життя провела, служачи бідним у Калькутті (Індія). У 2016 році вона була канонізована.
«Темрява така темна, а я сама, — писала свята Тереза. — Небажана, покинута. Самотність серця, яке прагне любові, нестерпна. Де моя віра? Навіть у глибині душі немає нічого, крім порожнечі та темряви. Боже мій, який нестерпний цей невідомий біль. Це болить безперервно».
Свята Тереза писала, що «місце Бога в моїй душі порожнє, у мені немає Бога» і «я просто тужу і тужу за Богом, а потім відчуваю, що Він мене не хоче — Його немає».
Макалістер зазначив, що інші святі теж мали такі почуття, посилаючись на поему святого Йоана від Хреста «Темна ніч душі» і його подальші коментарі до цієї поеми. Він описує кризу віри іспанського містика та його нездатність відчути присутність Бога, навіть якщо Бог справді був поряд і керував цим досвідом.
Цитуючи опис святим Йоаном свого досвіду, Макалістер зазначив, що «він називає меланхолію на ім’я і каже, що йдеться не про це». За його словами, цей досвід активно підштовхував святого Йоана наблизитися до Бога.
Макалістер порівняв симптоми, описані Матір’ю Терезою, з критеріями, які використовуються для діагностики великого депресивного розладу. За словами науковця, для депресії часто характерна нездорова інтроспекція (самоспостереження) і брак реалізму, тому порадами тут не зарадиш. До того ж, людина з клінічною депресією часто схильна до хронічної втоми, безсоння і депресивних афектів. Науковець підкреслив, що депресія сама собою не сприяє розвитку чеснот: «Ось чому її називають розладом».
Цитуючи листи Матері Терези, він зазначив, що вона шукала відповідей на свою духовну темряву. Наприклад, вона казала своєму сповіднику: «Кожного разу ваші “так” або “ні” [у відповідь на запитання] задовольняють мене, як воля Божа». Макалістер також каже, що у святої з Калькутти не було інших симптомів, які зазвичай супроводжують депресію або депресивний афект у повсякденній діяльності. Плоди її досвіду, зазначає він, також не вказують на депресивний розлад.
«Чим є ця духовна темрява сама собою? — риторично запитав Макалістер. — Чи спонукає вона до смирення, милосердя, доброти та зростання у Христі? І погляньмо на наслідки. Так, безсумнівно, відповідь: “так”».