«Радуйся» — основне слово Розарію

В слові «радуйся» немає дистанції. Є близькість, радість, довірливість. Близькість, рівнозначна зі взаємними обіймами.

Хоча до архаїзмів у молитві ми загалом звичні, та не завжди усвідомлюємо, що сьогодні ми надаємо їм іншого значення, ніж вони мали колись. Перше слово «Ангельського привітання» супроводжує нас щодня. Найчастіше — в листуванні. Ми розпочинаємо (або закінчуємо) листи словами привітання. Хіба що на початок напишемо «вітаю», а в кінці — «будь здоровий». Ці слова означають більше, ніж привітання з якоюсь подією чи побажання фізичного здоров’я. (І явно не це було наміром архангела Гавриїла.)

В оригінальному тексті вжито слово χαῖρε (хайре). У перекладачів проблема: «вітаю» чи «радуйся»? Припустімо, що перше.

За цієї нагоди відзначмо певну різницю. Говорячи «вітаю», ми висловлюємо певну холодність і дистанцію. Вітаємо перехожих на вулиці; учасників конференції; студентів в аудиторії. У слова «привіт» такої відстані немає. Власне кажучи, годилось би написати: «привіт!» Є в цьому певна інтимність, радість, знайомство, близькість, рівнозначна обіймам. Це вітання, наповнене радістю, щастям і очікуванням, яке сповнилося, — що так сильно підкреслено в Акафісті до Богородиці, який робить акцент на другому значенні біблійного звертання:

Радуйся, бо через Тебе радiсть засяє;
радуйся, бо через Тебе прокляття зникне;
радуйся, впалого Адама пiднесення;
радуйся, Євиних слiз осушення.

Є щось неочевидне в цьому радісному привітанні. То не людина вітає Бога. То Бог вітає людину. Коли я схиляю коліна, щоб молитися; коли розмірковую над таємницями Розарію; коли роздумую над Святим Письмом — перше слово Бога до мене: «привіт!» Він радіє кожній зустрічі з людиною.

Переклад CREDO за: о.Володимир Левандовський, Wiara