Щороку 31 жовтня західний світ святкує Надвечір’я Всіх святих. До нас це свято дійшло, як комерціалізований Геловін із жахалками, перевдяганнями і штучною кров’ю.
Але ще до появи відомого нам Надвечір’я Всіх святих у ніч на 31 жовтня кельти святкували Самайн. Це стародавнє свято пройшло довгий шлях змін, і зрештою зажило власним життям.
Давайте розглянемо детально історію появи свята, його християнізацію та інкультурацію, а також небезпеки, які воно може нести.
Історія
Кельтський Самайн (Samhain) був святом з нагоди закінчення збору врожаю та підготовки до майбутньої зими — часу, який зазвичай асоціювався зі смертю. Його відзначали напередодні кельтського Нового року — 1 листопада. Кельти вірили, що саме у цю єдину ніч межа між світами мертвих і живих стирається, і мертві можуть ходити серед живих.
Коли римляни захопили більшість кельтських володінь близько 50 року Р.Х., вони також проводили подібні свята. Вони святкували Фералії — день вшанування духів померлих предків. Відомо, що наступного дня вони відзначали свято на честь Помони, римської богині плодів і дерев.
13 травня 609 року Папа Боніфацій IV встановив на цю дату День усіх мучеників і перетворив римський Пантеон на місце їх вшанування. Згодом, у 837 році, Папа Григорій III переніс свято Всіх мучеників на 1 листопада і розширив його, охопивши всіх християнських святих.
Протягом IX століття християнство поширювалося на кельтські території, і День усіх святих змішався з традиціями кельтів. Пізніше, у 1000 році, 2 листопада було проголошено Днем спомину всіх померлих.
У середньоанглійській мові «Alholowmesse» означало «День усіх святих», тому цей день також почали називати «All-Hallowmas». Відповідно, попередній день вважався надвечір’ям Усіх святих, яке згодом стали називати Геловіном.
Традиції: ласощі і костюми
Традиція випрошування солодощів («цукерки або смерть») вважається американським звичаєм, однак її коріння, ймовірно, сягає парадів, які проводилися у День усіх душ в Англії. Під час цих парадів бідні громадяни ходили і випрошували їжу або «задушний пиріг» в обмін на обіцянку молитися за померлих родичів сімей. Відомо, що Церква заохочувала роздачу циї пирогів, як спосіб замінити язичницьку традицію залишати їжу та вино духам, що блукають землею у цю ніч.
Традиція переодягатися на Геловін також має як європейське, так і кельтське коріння. Оскільки це свято виникло як підготовка до виснажливих зимових місяців, люди жили у страху перед нестачею їжі, темрявою і загальною невизначеністю. Вважалося, що взимку привиди повертаються, щоб бути серед живих. Тому люди надягали маски, щоб уникнути зустрічі з привидом, який міг сплутати їх із духами. Пізніше це перетворилося на переодягання у повні костюми і геловінські костюмовані вечірки.
Релігійні зауваги
Як згадувалося вище, Надвечір’я усіх святих — це вечір перед урочистістю Всіх святих (1 листопада), за якою слідує спомин Всіх померлих вірних (2 листопада). Тому вечір 31 жовтня вважається часом, коли можна виконати святий обов’язок піти на Месу з нагоди урочистості Всіх святих.
Надвечір’я Всіх Святих — традиційне чування, під час якого віруючі моляться і постяться, готуючись до свята. Меса, відома як «Вігілія всіх святих», часто супроводжувалася відвідуванням кладовища, де люди могли заздалегідь залишати подарунки і свічки для святкування наступного дня. Насправді ці процесійні свічки зазвичай ставили всередину гарбузів з отворами, щоб захистити полум’я від від вітру.
Роздуми для Надвечір’я Всіх святих
Алілуя. Співайте Господеві нову пісню, а хвалу йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє, нехай своїм царем сини Сіону веселяться!
Хай хвалять його ім’я танком, при бубні й при гарфі хай йому співають.
Господь бо благоволить народові своєму, оздоблює перемогою покірних.
Хай торжествують праведні у славі, на своїх ложах хай ликують.
Хай хвала Божа буде на устах у них і двосічний меч у руці в них,
щоб між народами вчинити відплату, між племенами – покарання;
щоб їх царів забити у кайдани, а їхніх вельмож – у залізні пута,
щоб суд написаний над ними учинити. Це слава всіх його преподобних! Алілуя.
(Пс 149).
Коли ми дивимося на Псалом 149 крізь призму Надвечір’я, ми знаходимо натхнення для радісного поклоніння та прийняття своєї сутності як улюблених дітей Божих. Давайте перетворимо будь-який затяжний страх на живу надію, дозволяючи нашим святкуванням сяяти блиском божественної любові. Роблячи це, ми запрошуємо інших приєднатися до цього хору хвали, розмірковуючи про незліченні благодаті життя та обітницю спасіння, що лежить в основі нашої віри. Цієї ночі давайте зберемося у споминах і радісному очікуванні світла, яке панує вічно.
Переклад CREDO за: Лорен Вудрелл, Magis Center
фінансово.
Щиро дякуємо!
