Повільний танець під час приношення дарів та деякі частини молитви під проводом мирянина — елементи, дозволені в католицькій літургії в штаті Чіапас, Мексика.
Жести, що походять з індіанської традиції, «змінюють не зміст римського обряду, а його культурне вираження», — підкреслює кардинал Феліпе Арісменді Есківель.
8 листопада 2024 року Дикастерій Божого культу і дисципліни Таїнств дав згоду на зміни в обряді Святої Меси іспанською мовою для етнічних груп цельталь, цоціл, ч’ол, тохолабал і зок. Ватикан також перекладає на цельталь ключові документи Магістерію, такі як Апостольська конституція «Missale Romanum» і motu proprio «Mysterii Paschalis».
Кардинал Арісменді, який очолював роботу мексиканського єпископату над змінами, підкреслив, що ці практики є формою «втілення віри у вираженні, типовому для цих культур». Схвалення цих змін Святим Престолом є прикладом того, що «якщо в деяких місцевих звичаях з’являються відхилення — ми можемо допомогти їм осягнути повноту в Христі та Його Церкві».
Ієрарх пояснює, що «ритуальні танці були дозволені під час принесення дарів, під час Молитви вірних та подяки після Причастя». Він підкреслив, що «це не фольклор, а прості рухи всієї спільноти — монотонні, споглядальні, в супроводі традиційної музики, яка виражає те саме, що римський обряд, але в іншій культурній формі».
«Змінюється не зміст Святої Меси, а спосіб її вираження», — стверджує кардинал Арісменді.
Також Дикастерій погодився на те, щоб жінки могли виконувати служіння кадила під час Святої Меси. Після того, як священник «поклав і поблагословив пахощі», він окаджує вівтар, образи, Євангеліє, міністрантів та люд Божий. «Це робиться не звичайною кадильницею, а кадилом, характерним для цієї культури», — вказує кардинал. Це «не феміністична вимога», а скоріше відповідь на звичаї корінних громад, де «вони (жінки) зазвичай виконують кадіння у традиційних молитвах».
Окрім того, дозволено, щоб побожний мирянин провадив «певні частини спільної молитви». Це може бути «на початку Святої Меси, щоб ознайомити спільноту з сенсом свята, виголосити інтенції та попросити прощення», а також «у Молитві вірних, після попереднього запрошення священика». Таке провадження (в Україні давно вже поширене — прим. пер.) може відбуватися під час подяки після Причастя; цю молитву завершує священник.
«Це не означає усунення священника від функції головного служителя, — пояснив кардинал, — бо то він керує богослужінням».