Ми знаємо про Жертвування Ісуса у храмі, бо про нього сказано у Святому Письмі. Євангеліє від Луки розповідає про подорож Святого Сімейства до храму, коли Ісусові було 8 днів.
Згідно з єврейським звичаєм, Ісус мав бути обрізаний, а Марія — очищена. Там Марія та Йосиф зустріли пророків Анну і Симеона, які визнали Дитя Месією, що принесе падіння та повстання багатьох, стане знаком протиріччя і причиною меча, який одного дня прониже душу Марії. Свято Стрітення Господнього ми святкуємо щороку 2 лютого.
Однак у Святому Письмі немає згадок про введення у храм Марії. Ми знаємо про Жертвування Богородиці з розповідей, які дійшли до нас з апостольських часів. Те, що ми знаємо, міститься головним чином у сьомому розділі Протоєвангелія Якова, яке нібито було написане однойменним апостолом.
У цьому джерелі міститься детальна розповідь, про те, як батько Марії, Йоаким, сказав своїй дружині Анні, що він хоче відвести їхню доньку у храм та присвятити її Богові. Анна відповідає, що їм слід почекати, поки Марії не виповниться три роки, щоб вона вже не так сильно потребувала батьків. У визначений день, коли Марію вели до храму, єврейські діви супроводжували родину, тримаючи у руках запалені лампади. Священник храму прийняв Марію, поцілував її і благословив. Згідно з текстом Якова, священник проголосив: «Господь звеличив твоє ім’я в усіх поколіннях. У тобі Господь явить своє відкуплення синам Ізраїля». Після цього Марію поставили на третю сходинку Храму, і вона на радощах затанцювала. Відтоді її виховували в храмі, і весь дім Ізраїля полюбив Марію, а її батьки повернулися до свого дому в Назареті, прославляючи Бога.
З роками святкування Введення у храм Пресвятої Богородиці повільно, але впевнено набувало поширення. 21 листопада 543 року імператор Юстиніан присвятив Марії церкву у районі Храму в Єрусалимі. Багато отців ранньої Церкви святкували це свято — наприклад, святі Герман та Йоан Дамаскін. У 1373 році його офіційно святкували в Авіньйоні (Франція), а у 1472 році Папа Сікст IV поширив його на Вселенську Церкву. Візантійська Церква вважає Стрітення Пресвятої Богородиці одним із 12 великих свят літургійного року.
У 1974 році Папа Павло VI написав про це свято у своїй енцикліці «Marialis Cultus», кажучи, що «попри апокрифічний зміст, воно представляє високі та взірцеві цінності і продовжує шановані традиції, що походять зі Східних Церков».
Жертвування Богородиці відзначалося у Церкві з перших років, але його легко забути або неправильно зрозуміти. Оскільки воно класифікується як спомин, а не урочистість чи обов’язкове свято, то не привертає до себе особливої уваги, крім особливої вступної молитви під час Меси. Цим спомином ми відзначаємо той факт, що Бог унікальним чином вирішив оселитися у Марії. У відповідь вона віддала Йому всю себе. У Хрещенні Бог так само запрошує і нас до служіння Йому.
Але святкування Жертвування Богородиці — це особлива річ. Воно дає нам привід для великої радості, оскільки Марія справді є нашою Матір’ю, яку дав нам Христос, вмираючи на Хресті. Оскільки ми є частиною Тіла її Сина, вона любить нас так само віддано й ніжно, як любить Ісуса. Святкуючи Введення у храм Марії, ми віддаємо їй пошану, на яку вона заслуговує, і засвідчуємо її досконалу чистоту як Діви з Назарету, Богородиці і нашої Матері.
Святі Йоаким і Анна віддали Богові свою єдину доньку, щоб повністю звільнити її для виконання Його святої волі. Хоча вони дуже любили її, вони знали, що в Храмі Марія завжди буде біля Святого Святих, оточена атмосферою благочестя та благодаті. Її навчали Святого Письма та історії єврейського народу. Вона перебувала під наглядом і опікою святих жінок Храму, які віддали своє життя Богові. Однією з них, як вважають дослідники Святого Письма, була Анна — жінка, яка згодом пророкувала під час Стрітення Господнього. У Храмі Марія була повністю зосереджена на Богові і добре підготовлена до того, щоби стати Матір’ю Спасителя і Матір’ю Тіла Христового.
Святкуючи Введення в храм Пресвятої Богородиці, ми згадуємо величезну жертву, яку святі Йоаким і Анна принесли заради нас. Віддаємо шану і честь Пречистій Діві, яка є прикладом для всіх нас у боротьбі за святість. Це привілей і можливість висловити нашу вдячність за дар чистої, ніжної і завжди люблячої Матері.
Переклад CREDO за: National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
