Заборона нарікати

Під час реколекцій, які я переживав як семінарист першого року, реколекціоніст пропагував гасло: Заборона нарікати. Це гасло є для мене особисто дуже важливим, і я намагаюся дотримуватися його й сьогодні.

Усвідомлюючи, якою великою є проблема нарікань сьогодні, я хотів би поділитися кількома думками на цю тему.

Христос не нарікав

Страждання Христа були непорівнювані з тим, на що ми нарікаємо в повсякденному житті. Його терпеливість перед болем і несправедливістю чудово показує пророцтво Ісаї: «Його мучили, але він давався мучити, навіть не відкривав уст своїх. Як ягня на заклання ведене, як овечка, що не відкриває уст своїх перед стригалями, так і Він не відкрив уст своїх» (Іс 53,7). Ми також знаємо, що Ісус у Гетсиманії, перед своїми Страстями, як людина переживав величезну духовну боротьбу. Однак зрештою Він смиренно погодився виконати волю Отця без нарікань.

Його постава вчить нас, що нарікання не є правильним способом реагувати на труднощі.

Нарікання руйнує довіру до Бога

Християнин повинен усвідомлювати, що хрест і страждання є невід’ємною частиною духовного життя.

Бог допускає труднощі, щоб очистити людину і змінити її. Нарікання, однак, може свідчити про відсутність довіри до Бога, завжди здатного вивести добро — навіть із найбільшого зла.

Нарікання забирає радість

Нарікання ніколи не вирішує проблем, а часто тільки посилює смуток і пригніченість.

Буває, що через нарікання на дрібниці людина впадає у стан тривалого незадоволення, що провадить до песимістичного сприйняття реальності. Натомість, якби людина почала діяти або перевела свою увагу на щось позитивне, це би принесло більше радості й надії.

Нарікання руйнує стосунки

Люди набагато охочіше проводять час із тими, хто радісний і оптимістичний, аніж із тими, хто постійно нарікає. Надмір нарікань може зруйнувати багато цінних стосунків.

Щоправда, любителі понарікати часто знаходять собі компанію з подібно налаштованих осіб; але в такій групі люди одні одних тільки демотивують взаємно та зміцнюють у негативній налаштованості.

Нарікання руйнує терпеливість

Терпеливість — це чеснота, яка дозволяє людині досягати високих цілей та бути стійкою у важкі моменти. Позиція нарікання підриває цю стійкість, впускаючи хаос і нестабільність у дії.

Нарікання марнує час

Людина, яка нарікає, витрачає багато часу на висловлення свого жалю. Цей час по суті є безплідним і не приносить жодного вирішення проблеми.

Крім того, нарікання — замість того, щоб мотивувати до змін, — лише посилює розчарування, заважаючи у прийнятті конкретних рішень.

Вдячність у боротьбі з наріканням

Кожен із нас має труднощі в житті. Але якщо поглянемо на них із певної відстані, то побачимо, що вони — ніщо в порівнянні з тим, що ми отримали.

Що таке короткочасне страждання перед даром вічного життя, яке Христос відкрив для нас через свій хрест і воскресіння? Що таке повсякденні труднощі в порівнянні з даром життя, сім’ї чи друзів? У важкі моменти варто замінити нарікання подякою — за те, що ми маємо; за добро, яке нас зустріло; а також за людей, які нас підтримують.

Подяка має силу змінювати серця і приносити радість навіть у найважчі часи.