Приймаючи спільноту Аргентинської колегії священників, Папа Франциск поділився думками про те, в чому так насправді полягає «карʼєра священника», вказуючи на важливість смирення і братерства.
«Брочеро не міг бути ніким іншим, як священником», — так друзі говорили про аргентинського святого о.Хосе Ґабріеля дель Росаріо Брочеро. Ці слова запозичив Папа Франциск, щоб під час зустрічі зі спільнотою Аргентинської колегії священників у Римі поділитися думками про аспекти покликання священника, пише Vatican News.
Приймаючи молодих душпастирів зі своєї батьківщини в четвер, 16 січня 2025 року, в Апостольському палаці у Ватикані, Святіший Отець заохотив їх «не забувати аромати нашої землі». Тому поділився з ними думкою, яку прочитав про згаданого священника, придатну для тих, хто готується «до важкої боротьби Євангелія».
Покликання — Божий задум любові
«Ми повинні рішуче прийняти цю священницьку ідентичність, пройнятися тим, що наше покликання не є придатком, засобом для інших цілей — нехай навіть благочестивих, наприклад, для нашого спасіння. Зовсім ні. Покликання — це Божий задум у нашому житті; це те, що Бог бачить у нас, що керує Його поглядом любові. Я б наважився сказати, що певним чином це любов, яку Він має до нас, і саме в цьому закорінена наша справжня сутність», — сказав Франциск. Святий Росаріо Брочеро, продовжив Папа, пояснює, чим є «здійснення церковної кар’єри»: «Трудитися для блага ближнього аж до останньої миті життя».

Ділитися матеріальним і духовним
Водночас Брочеро заохочував «боротися з ворогами душі, як пуми, що б’ються лежачи, коли не можуть захиститися на ногах». Це, за словами Святішого Отця, означає «дбати про внутрішнє життя, підтримувати запаленим полум’я, з великою покорою — “лежачи”, бо “на ногах” у нашій гордості ми більш уразливі».
Ще однією важливою рисою, зазначив Папа, є священницьке братерство: як із єпископом, так і зі співбратами-священниками.
«А зі своїми братами-священиками він прагнув ділитися всім, що має, із довірою просив їх виправляти його, і відверто робив це з ними, просячи їх провадити життя глибокої побожності, з частою сповіддю одні в одних, щоб ділитися всім життям: як матеріальним, так і духовним та апостольським». Із цими словами Наступник св.Петра вказав на третій аспект, яким є Євхаристія. Її святий Брочеро ніколи не занедбував і до неї ставився з великою пошаною, «що була проникливішою за тисячі красномовних слів».