Нещодавно Вселенський Патріарх Варфоломій наголосив, що відкритий до діалогу з Ватиканом щодо узгодження спільної дати для відзначення Великодня.
Що означають такі заяви та чи рухається християнський світ до єдності в питанні спільної дати одного з найбільших церковних свят — пояснює Анатолій Бабинський, викладач Українського католицького університету, науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ. Матеріал опублікував сайт Українського католицького університету.
«Нещодавні обміни між Церквами Рима й Константинополя привели до тісніших церковних відносин. Вселенський Патріархат однаково відданий просуванню християнської єдності не лише через богословський діалог, а й через жваві дискусії про спільну дату Пасхи. Ми віримо, що спільне відзначення історичного ювілею Нікеї (Папа Франциск має здійснити паломництво до Нікеї у травні 2025 року — ред. ) має надихнути на свіжу богословську розмову, а також на відновлення християнської співпраці». Такі слова сказав Константинопольський Патріарх у своїй промові в Палаці Європи в день відкриття зимової сесії ПАРЄ у Страсбурзі.
Історик, викладач УКУ Анатолій Бабинський зазначає, що розмови про спільний календар для всіх свят ведуться вже не одне століття — від початку реформи календаря на Заході, коли було запроваджено григоріанський календар. Сучасна дискусія триває кілька останніх десятиліть, починаючи з 1960‑х років — відколи розпочався активний богословський та екуменічний діалог між Православ’ям і Католицькою Церквою.
«У 1997 році вийшов Алеппський документ, у якому було запропоновано практичні кроки для досягнення консенсусу і визначення спільної дати Пасхи; але далі розмов справа не пішла, — каже Анатолій Бабинський. — Була велика надія на цей рік, адже ми відзначатимемо 1700‑річчя першого Вселенського Собору, Нікейського (325 р.), на якому обговорювали спільну дату Пасхи. Справа в тому, що це питання було проблемним із перших сторіч християнства: в різних місцевих Церквах дещо по‑різному вираховували дату Пасхи, і вже в ранній період історії Церкви єпископи говорили про спільну дату Великодня і знайшли розв’язок. І сьогодні, коли ми відзначаємо ювілей Нікейського Собору, — гарна нагода повернутися до цієї теми, — але досі є шерег нюансів. Попри те, що Папа Франциск не раз наголошував, що вся Католицька Церква відкрита до різних пропозицій та обговорень, з боку східного християнства єдиного голосу немає».
Історик пояснює, що Патріарх Варфоломій справді з ентузіазмом сприймає ці ідеї та відгукнувся на ініціативу Папи Франциска; але східне християнство дуже фрагментоване і не має спільного погляду на розв’язання цього питання.
«До прикладу, пресслужба Румунської Церкви видала заяву, що розмова про спільне святкування Пасхи в православному середовищі можлива лише на Всеправославному соборі, ймовірність проведення якого в найближчі роки чи навіть десятиліття дорівнює нулю, — каже Анатолій Бабинський. — Щодо контексту України, то ми не раз чули від Блаженнішого Святослава, що він підтримує цю ініціативу і УГКЦ відкрита до діалогу. Натомість Православна Церква України наразі не коментувала цього питання».
Нагадаємо, що з 2023 року християни в Україні перейшли на нову дату святкування Різдва — 25 грудня і, відповідно, всіх нерухомих свят. Цей перехід, як пояснює викладач УКУ, зробити було простіше:
«На той момент, коли реформу провели в Україні, більшість Православних Церков світу уже перейшли на новоюліанський календар, згідно з яким Різдво святкують 25 грудня. Тобто Православній Церкві України було нескладно зробити цей перехід, оскільки Константинопольський Патріархат — Церква-Мати для ПЦУ — вже давно зробив реформу календаря. В УГКЦ дискусії про перехід на новий календар тривали понад сто років, і частина Церкви в діаспорі вже давно святкувала з більшість християнського світу. Тому в УГКЦ цей перехід цілком визрів, єпископи лише подтвердили те, чого вірні вже тривалий час очікували. Зі спільною датою святкування Пасхи — складніше, адже вона обраховується по‑іншому і належить до так званих рухомих свят».
У будь-якому разі, за словами історика Церкви, дискусії щодо спільної дати святкування Великодня всередині України є важливими — оскільки вони свідчитимуть про субʼєктність українського християнства, а також Церков в Україні, їхню зрілість. Українські християни повинні не лише очікувати рішень «згори», а й бути готовими вести діалог і пропонувати розвʼязання. Якщо ми вважатимемо розмови про ці теми лише нашою локальною справою, це свідчитиме про певну незрілість.
«У 2025 році Пасха у всіх християн збігається; але чи вдасться домовитися про спільну дату, скажімо, вже у 2026 році — велике питання. Поки немає ознак, що Константинополь готовий діяти наскільки рішуче, щоби проігнорувати інші Православні Церкви, які виступають проти будь‑яких змін. Своєю чергою, Папа Франциск натякнув, що Католицька Церква готова прийняти ту дату Великодня, яку запропонують інші християни, — тобто йдеться про те, що він готовий до гнучких рішень. Це справді може бути виходом.
Вочевидь питання календаря, спільної дати святкування Пасхи насправді є далеко не найважливішою проблемою християнського світу; але воно би точно стало важливим символічним сигналом для світу, що християни бажають єдності і рухаються до неї», — підсумовує Анатолій Бабинський.
фінансово.
Щиро дякуємо!
