Людина на межі смерті впадає у спогади. Причому її мозок не перестає функціонувати зразу після фізичної смерті.
Група нейробіологів з Університету Луїсвілля (Кентуккі, США) провела поглиблене дослідження мозку 87‑річного пацієнта, який страждає на епілепсію. Медики прикріпили електроди до голови чоловіка, щоби відслідковувати діяльність його мозку. Потім настала зупинка серця і пацієнт помер. За допомогою електроенцефалографії медики зафіксували, серед іншого, останні 30 секунд перед смертю і 30 секунд одразу після зупинки серця. Це перша в історії смерть, зафіксована завдяки енцефалографу. З цього випадку стає зрозумілим, як діє мозок у момент смерті.
Активні області пам’яті
Електроенцефалограма (ЕЕГ) досліджує мозкові хвилі. Пристрій прикріплюється до шкіри голови за допомогою електродів, які виявляють і підсилюють мозкові хвилі; неврологічна активність відображається у вигляді хвилястих ліній на стрічці запису ЕЕГ.
Дані мозкових хвиль згаданого чоловіка перед моментом смерті й навіть відразу після неї показали, що зони, пов’язані зі спогадами та їх відновленням, надалі залишались активними. Вони були подібні до зразків запису мозкових хвиль, отриманих під час сну, медитації та спогадів.
«Завдяки хвилям, пов’язаним зі спогадами, мозок може відтворити записи важливих життєвих подій безпосередньо перед смертю — подібно до того, що відомо з передсмертних і посмертних досвідів», — каже доктор Аджмал Земмар, нейрохірург з Університету Луїсвілля в Кентуккі та автор дослідження.
Після того, як серце пацієнта перестало битися і було констатовано його фізичну смерть, ЕЕГ продовжувала записувати дані його мозку. «Безпосередньо перед зупинкою серця та після неї ми побачили зміни в певній смузі нейронних коливань, т.зв. гамма-коливань, а також інших, таких як дельта-, тета-, альфа- та бета-коливань», — пояснює д‑р Земмар. «Із цих досліджень можна дізнатися, що навіть якщо наші близькі вже заплющили очі й готові покинути нас, — їхній мозок надалі може відтворити найприємніші моменти, які вони пережили у своєму житті», — зазначає нейрохірург.
Як функціонує мозок у момент смерті?
За словами дослідника, ці відкриття кидають виклик сучасним уявленням про те, коли саме закінчується життя, і порушують важливі питання — наприклад, про терміни вилучення органів, коли справа стосується донорів.
Нейрохірург пояснює, що мозкові осциляції, або мозкові хвилі, — це повторювані патерни електричних імпульсів, присутніх у людському мозку. Різні типи мозкових хвиль відображають різні функції мозку та стани свідомості. Гамма-хвилі беруть участь у когнітивних функціях і дозволяють мозкові працювати ефективно. Вони відповідають за відновлення пам’яті та свідоме сприйняття.
Тому вчені-медики припускають, що мозок може бути біологічно запрограмований керувати переходом до смерті, продовжуючи керувати цілим списком фізіологічних і неврологічних подій. Цей орган не відключається одразу. «З метафізичної точки зору, якщо ми маємо справу з цими речами, цікавим є припущення, що ці механізми — ці моделі мозкової активності, які виникають, коли ми занурюємося у спогади, сни та медитаційні стани, — нагадують певні речі безпосередньо перед смертю. Вони дозволяють відтворити ціле життя за кілька секунд», — зазначає доктор Земмар.
Науковець пояснює, що коли йдеться про духовний вимір, то результати дослідження можуть мати суттєве значення в процесі спілкування з близькими покійного. «Я стикаюся з цим, коли маю пацієнтів, які помирають, і я розмовляю з їхніми родинами. Тоді я носій поганих новин. Тому я вважаю: якщо ми знаємо, що відбувається в їхніх мізках — що вони пам’ятають хороші, приємні моменти, — тоді, як лікарі, ми зможемо розповісти про це сім’ям і дати їм більше спокою», — наголошує нейрохірург з Університету Луїсвіля в інтерв’ю для Daily Mail.
Коли точно ми помираємо?
Вчені досі не впевнені, як і чому виникає феномен спогадів життєвих подій; але кілька теорій вони мають. Одна теорія припускає, що дефіцит кисню під час процесу вмирання може викликати вивільнення нейромедіаторів або хімічних сполук, які передають сигнали між нейронами. Це змушує нейрони швидко запускатися, і така підвищена активність може привести до відтворення спогадів та образів.
Є також інші припущення, які базуються на теорії спогадів, що зберігаються в мозку. Дослідники вважають, що деякі емоційні спогади зберігаються в мигдалині — саме тій частині мозку, яка відповідає за реакцію «бий або втікай». Активність у цій області під час небезпечного для життя стану може викликати яскраві спогади, змушуючи їх миготіти перед очима протягом кількох секунд.
«Для мене це дуже цікаве питання: коли саме ми помираємо? Можливо, ми зараз ‘вибили двері’ до початку обговорення того, коли саме це настає», — каже доктор Земмар.
Нейрохірург зазначає, що для відповіді на ці запитання та сумніви потрібні подальші тематичні дослідження. «З наукового погляду ці дані дуже важко інтерпретувати, оскільки мозок хворого на епілепсію страждав від кровотечі, судом, набряку (…). Тому ми не можемо робити завеликі припущення й заяви на підставі цього одного випадку», — підкреслює автор дослідження.
Переклад CREDO за: Анна Гембальська-Берекець, Aleteia