Наука Хреста. Чи то наші гріхи розпинають Ісуса?

Медитація І: Як споглядати Страсті

У центрі смерті Господа Ісуса на хресті не перебувають наші гріхи. Не вони є найважливішим у роздумах над Його смертю.

Входячи в роздуми над Стражданнями Спасителя, корисно спершу очистити нашу пам’ять та уяву від стількох слів, вислуханих на цю тему під час молебнів Хресної Дороги чи Гірких жалів.

Часто, коли в храмі говориться про Страсті Христові, проповідники або ведучі молебнів стараються зворушити учасників молитви або викликати в них почуття провини. На жаль, такий підхід може стати серйозною перешкодою для глибокого пізнання таємниці відкупительних Страстей.

Чи Ісуса наші гріхи розіп’яли?

Ми часто чуємо на молебнях Хресної Дороги, що то через нашу нечистоту Ісуса оголили, здерши з Нього шати. Це правда; але затримка на такій інтерпретації Страстей, яка поєднує наші окремо взяті гріхи зі стражданнями Спасителя, часто провадить до фальшивого почуття провини або й прямо до відкинення відкупительної ролі Хреста. Підхід до Страстей, який зосереджується на нашій відповідальності за них, який показує, як наші гріхи призвели до смерті Втіленого Слова, — правильний, але духовний горизонт обмежує.

Ісус не для того взяв на себе хрест, щоб ми себе бичували — як це ще донедавна робили на великопісних процесіях в Іспанії. Це правда, що Син Божий прийшов на землю, щоби нас визволити від гріха. Але нам буде тяжко це прийняти, якщо ми зосередимося на наших гріхах, а не на Його любові.

То не ми повинні спастися або допомогти Ісусові — то Він має нас підняти з наших слабкостей.

Інколи нам легше емоційно співчувати Розіп’ятому або звинувачувати себе за скоєні гріхи, аніж прийняти ту правду, що ми слабкі, загублені й потребуємо Його милосердя.

Не ми є центром Хресної Муки, а відкупительна любов Христа.

Переклад CREDO за: бр. Дам’ян Войцеховський SJ, Aleteia