Король Бельгії Бодуен — кандидат на беатифікацію

Заклик Святішого Отця до Католицької Церкви в Бельгії докласти зусиль для беатифікації короля Бодуена I (1930-1993) — це безпрецедентна подія.

Франциск зазначив, що цей монарх, який зрікся престолу, не бажаючи підписувати закон про легалізацію абортів, може бути взірцем для сучасних політиків.

Бодуен I Кобург народився 1930 року. Він зійшов на престол раніше, ніж планувалося, — 1951 року, після зречення свого батька, Леопольда III, який зрікся престолу через соціальні заворушення та звинувачення в надмірному послухові німцям під час Другої світової війни. Коли молодий король складав присягу 17 липня 1951 року, йому не було ще й 21 року. Його не оминули драматичні переживання: п’ятирічною дитиною він втратив матір, а під час війни йому довелося втікати з країни разом із сім’єю та проживати в еміграції.

На час правління Бодуена I припадає ухвалення таких важливих рішень, як проголошення незалежності колишньої бельгійської колонії — Конго (1960) та зміна устрою Королівства Бельгія на федеративну державу.

Король був одним із перших бельгійських державних діячів, які підтримали незалежність Конго. З цієї причини пізніше він відчув право звернути увагу правителя молодої держави, полковника Мобуту, на часті порушення прав людини, що ставалися під його правлінням. У листах, адресованих до президента тодішнього Заїру, він заступався за членів політичної опозиції, засуджених на довгі роки ув’язнення.

У конфлікті між фламандцями й валлонами король Бодуен виступав гарантом політичної стабільності країни. У себе в кабінеті він приймав прем’єр-міністрів і міністрів — як валлонців, так і фламандців. Король був посередником у понад 20‑ти урядових та міністерських кризах, і жоден із його арбітражів ніколи не оскаржувався. Приймаючи принцип федерації, який сповідують його піддані, Бодуен І нагадав, що «федерувати означає об’єднуватися в межах загальноприйнятої різноманітності, а не розділяти на основі конфронтації». За життя короля наступні уряди — зазвичай очолювані фламандцями — пам’ятали цей принцип.

Зречення короля в 1990 році стало гучною справою в усьому світі, коли він, відповідно до положень конституції, визнав себе «нездатним здійснювати владу», не маючи змоги у згоді зі своїм сумлінням підписати закон, що дозволяє аборти. Тоді уряд прийняв відставку короля. Через два дні парламент на спеціальному засіданні без жодних заперечень повернув правителя на престол.

Невдовзі після смерті короля Бодуена , 31 липня 1993 року, з’явилися голоси за його беатифікацію. Католицька Церква в Бельгії поки не прокоментувала це питання.