Штучний інтелект (ШІ) трансформує суспільство в такий спосіб, який ми навіть уявити не можемо. Ключове питання, однак, не в тому, покращить ШІ наше життя чи погіршить його, — а в тому, чи розуміємо ми, як він працює як медіазасіб, його фундаментальну «граматику» (якщо використовувати термінологію медіатеоретика Маршалла Маклюена).
Такої точки зору дотримується католицька дослідниця Меріанн Кітінг, яка у роздумах, опублікованих на сайті National Catholic Register, також спиралася на мудрість католицької святої Анжели Мерічі (1474–1540).
Маршалл Маклюен (1911–1980) розумів, як різні медіа впливають на культуру. Цей канадський філософ і медіатеоретик прийшов до католицизму в 1937 році, переконаний творами Г.К.Честертона.
Макюен присвятив життя аналізу того, як різні медіа фундаментально змінюють людську свідомість та соціальну організацію. Маклюен, по суті, передбачив епоху інтернету, сформулювавши концепцію «глобального села» — світу миттєвого спілкування, в якому локальні й віддалені події зливаються у спільний потік інформації. Темною стороною цієї ситуації може бути сьогоднішня поляризація, за якої люди стали пасивними споживачами інформації, новин і навіть музики, адаптованої до їхніх уподобань.
Центральна думка Маклюена залишається актуальною: медіа трансформують суспільство не так своїм змістом, як своїми внутрішніми властивостями. Ідея про те, що саме середовище є повідомленням, може бути тривожною. Зручніше вірити, що те, що ми говоримо, має наслідки незалежно від того, як ми це говоримо. Однак Маклюен переконливо стверджує: структурні характеристики комунікаційних технологій мають більший вплив, аніж інформація, яку вони передають. Телебачення — яскравий приклад цього — не лише транслювало програми із зображеннями, а й створило культуру, в якій домінують зображення.
Розуміння Маклюена має несподіваного союзника в особі святої Ангеліни Мерічі, засновниці сестер-урсулинок (XVI ст.). Її філософія освіти, яка заклала основу для глобальної мережі навчальних закладів для жінок, ілюструє принцип Маклюена. Свята Ангеліна вважала, що правильно виховані жінки, як дружини й матері, несвідомо передають цінності самою своєю присутністю. Вона писала, що така жінка подібна до «дерева з глибоким корінням, яке обов’язково родить добрі плоди, що живлять тих, хто його оточує» (пор. Пс 1,3). Маклюен застосував цю інтуїцію до медіа.
Він також стверджував, що кожне медіа має тенденцію до фрагментації, оскільки спирається на механічні технології. Інформація скорочується, перекладається, кодується та перетворюється з життєвого досвіду на трансльовані сигнали. Текст розбиває реальність на послідовність слів. Радіо — на електромагнітні хвилі. Телебачення — на лінії розгортки й пікселі. Цифрова технологія — на двійковий код.
1977 року, під час візиту до Австралії, Маклюен сказав, що кожне медіа творить «інший тип свідомості, влаштовує пастки для нашої уваги та відповідає на наші пошуки самовираження». Однак, хоч як парадоксально, занурення в медіадосвід може підірвати те самовизначення, якого ми прагнемо. Ми стаємо тим, на що дивимося, казав Маклюен. Телебачення, розроблене переважно як система доставки реклами, створило культуру, в якій зовнішній вигляд кандидата має більше значення, ніж його платформа чи партійна приналежність.
На думку Меріанн Кітінг, «ми знову стикаємося з викликом Маклюена щодо штучного інтелекту. Чи зрозуміємо ми його ‘граматику’, перш ніж він нас змінить? Коли ШІ створює статті, зображення, пише код або генерує аналізи, — контент походить від алгоритмічного зіставлення зі зразками, а не від людської інтенціональності [здатності усвідомлювати. — Прим. пер.]. Розглянемо, як ШІ вже вплинув на наше життя. Ми рефлекторно ‘гуглимо’, приймаючи алгоритмічні рейтинги як авторитет. Швидкий пошук став предметом необхідності, як бавовна, зерно чи пиломатеріали».
Маклюен зазначав: такі «базові товари» стають зв’язками, що пронизують психічне життя спільноти. Зв’язок, створений певним середовищем, не є ні добрим, ні злим за своєю суттю, — але є повсюдним. Тим більше потрібно ретельно інтерпретувати його повідомлення.
ШІ упаковує реальність у навчальні дані, обробляє контент у нейронних мережах і синтезує його з безпрецедентною швидкістю та масштабом. Його продукти вже не відрізнити від людського творіння. Це створює те, що Маклюен назвав «зіткненням» — розривом між інформаційним середовищем, до якого ми звикли, і новим, що виникає навколо нас. Культурні наслідки тривожні: коли штучний інтелект стандартизує щоденні взаємодії — суспільство ризикує перестати бути людяним. Ми гіперпов’язані, але водночас глибоко самотні, загублені у потенційному «вільному часі», який нібито дарує нам штучний інтелект.
Маклюен наголошував на необхідності зрозуміти «граматику» нового середовища. У випадку зі штучним інтелектом це означає широку грамотність щодо того, як працює машинне навчання, щодо його обмежень, де воно досягає успіху, а де зазнає невдачі. Тому, повертаючись до мудрості святої Анджели Мерічі, — «принесення добрих плодів вимагає формації в незмінних істинах про людську природу, цінності та призначення. Штучний інтелект не може замінити ці цілі. Натомість люди, глибоко вкорінені в тому, що є добрим, істинним і прекрасним, самі можуть стати посланням — поряд або навіть попри середовище, насичене штучним інтелектом», — підсумовує Меріанн Кітінг.
Сам Маклюен відкрив такі трансцендентальні цінності у працях Честертона, що зрештою привело його в лоно Католицької Церкви. 1935 року він написав до матері: «Якби я не зустрів Честертона, я б залишився агностиком щонайменше на багато років. Честертон не навернув мене до релігійної віри; але він допоміг моєму відчаю не перетворитись на звичку або затвердіти до мізантропії. Він відкрив мені очі на європейську культуру та заохочував мене глибше досліджувати її. Він навчив мене, що причини того, що я роблю, — це просто сліпий гнів і страждання».
Наприкінці березня 1937 року Маклюен завершив своє повільне, але повне навернення, коли його офіційно прийняли до Католицької Церкви. Він був побожною людиною, і протягом усього життя в особистому листуванні й творах пов’язував свою релігію з засобами масової інформації.
фінансово.
Щиро дякуємо!
