«Веселе серце — ліки добрі, а дух прибитий висушує й кості», — каже нам книга Приповідок (17, 22). Пропонуємо читачам підлікуватися християнським гумором, яким активно наповнюються християнські портали. Є анекдоти, складені літературно, а бувають історії, просто взяті з життя.
Рай. Лежать на моріжку двоє, розмовляють. Тут раптом з’являється чоловік, накидається на яблуню і починає жадібно й похапки їсти соковиті фрукти. Двоє запитують:
— Брате, ти куди поспішаєш, у тебе ж ціла вічність попереду?
Той у відповідь:
— Це у вас ціла вічність попереду, а мені зараз до реанімації повертатися!
*
Під час різдвяної вистави, коли в перерві між діями парафіяльний хор заспівав чергову колядку, маленький хлопчик обурено вигукнув:
— Знову рекламна пауза!
*
Лікар до космонавта:
— Операція буде важка, давайте помолимося.
Космонавт:
— Я скільки в космос літав, жодного разу Бога не бачив!
Лікар:
— А я скільки робив операції на мозку, жодного разу не бачив думки…
*
Якось їхав я з другом, він за кермом. На одному з перехресть нас сильно «підрізав» інший водій. Він був неправий, але ми, дякувати Богу, встигли загальмувати. А мені сподобалося, як мій друг на це відреагував:
— А щоб тебе Бог благословив… мудрістю, а мене — любов’ю!
*
Говорячи про Адама, один старець сказав:
— Адам був першим чоловіком, який нарікав на якість їжі, отриманої від жінки…
*
Одна сестра вміла у всіх бачити тільки хороше. Її питають:
— Може, ви і в сатані бачите щось хороше?
— Так, — відповіла вона. — Дуже вже він трудолюбивий…
*
Одного разу наснився жінці сон, що за прилавком крамниці стояв Господь Бог.
— Господи! Це Ти! — вигукнула вона з радістю.
— Так, це Я, — відповів Бог.
— А що у Тебе можна купити? — спитала жінка.
— Все, — пролунало у відповідь.
— Ну то дай мені, будь ласка, здоров’я, щастя, кохання, успіх і багато грошей.
Бог приязно посміхнувся й пішов у підсобку по товар. За деякий час Він повернувся з невеликою паперовою коробочкою.
— І це все?! — вигукнула здивована й розчарована жінка.
— Так, це все, — відповів Бог, і додав:
— Хіба ти не знала, що у Моїй крамниці продається тільки насіння?
*
Мудрий запитав учня: в чому полягає найжахливіша трагедія людського життя?
— Певне, в тому, що людина не знаходить відповідей на свої питання? — сказав учень.
— Ні, — відповів мудрий. — У тому, що вона не знаходить питань, на які слід шукати відповідей.
*
Прийшов якось чернець до свого наставника, і каже:
— Отче, скільки разів я ходжу до тебе й каюся, скільки ти давав мені порад, але я не можу виправитися. Яка користь мені приходити до тебе, якщо після наших бесід я знову впадаю у гріхи?
Авва відповів:
— Сину, візьми два горщики: один із медом, інший порожній.
Учень так зробив.
— А тепер перелий кілька разів мед з одного горщика в інший.
Учень знову послухався.
— Тепер, сину, подивися на порожній горщик і понюхай його.
Учень подивився, понюхав і каже:
— Отче, порожній горщик пахне медом, і на денці трохи залишилося.
— Ось так, — сказав учитель, — і мої настанови осідають у твоїй душі. Якщо ти заради Христа засвоїш у житті принаймні частину чеснот, то Господь у милості своїй доповнить решту і спасе твою душу для життя у раю. Бо й на землі хазяйка не сипле перцю в горщик, який пахне медом. Отак і Бог не відкине тебе, якщо збережеш у душі хоч би трохи праведності.
*
Прийшли учні до старця і спитали його: чому погані схильності легко заволодівають людиною, а добрі — важко, і залишаються нестійкими в ній.
— Що буде, якщо хороше насіння залишити на поверхні, а погане закопати в землю? — спитав старець.
— Хороше насіння, залишене без ґрунту, загине, а погане проросте, дасть хворе стебло й поганий плід, — відповіли учні.
— Отак люди і вчиняють: замість того, щоби потай робити добрі справи і глибоко в душі зрощувати добрі начатки, вони виставляють їх напоказ і тим гублять. А свої недоліки та гріхи, щоб їх не бачили інші, вони ховають глибоко в душі. Там воно проростає і губить людину в самому її серці.
*
Один молодий чернець запитав у старця:
— Отче, чи маю я тепер повністю зректися світу?
— Не тривожся, — відповів старець. — Якщо твоє життя буде справді християнським, світ сам тебе зречеться.
*
Електричка.
— Люди добрі, вибачте, що звертаюся до вас по допомогу, але іншого виходу не маю. Дім згорів…
— Де дім згорів? Я працівник страхової компанії, ми зможемо виплатити шкоду. Яка адреса?
— Ну… це під Вітебськом, село Кирничі…
— Земляк! Я саме звідти. Щось не пам’ятаю, щоб у нас дім горів… на якій вулиці, кажеш?
— (крізь зуби) Мужик, вгамуйся. Згорів і згорів. (До інших) Документи всі згоріли…
— Ой, шкода! Знаєте, я в паспортному столі працюю. Можу допомогти з документами. Приходьте завтра, погорільцю зробимо безкоштовно.
— (вбік) Та що за день такий! От спасибі тобі, добра жіночко. Не документи зараз головне… (голосно) Хірургів серед пасажирів немає?
Шепіт по салону.
— Немає хірургів.
— Я сам дуже хворий, потрібні гроші на операцію на хребті…
— Знаєте, я уролог за спеціальністю. Але я головлікар у клініці. Можемо допомогти з операцією. Поїхали просто зараз зі мною, я все влаштую якнайкраще. Хіба ми не люди? А люди мають допомагати один одному.
— (в істериці) Не люди ви! Безжальні потвори ви! Грошей мені треба — ГРО-ШЕЙ!!! З похмілля я — дуже хочу похмелитися. Грошей дайте!
— А в мене тут чекушка, грамів сто залишилося… Будеш?
— Буду.
Канюка випиває, нервово смикає кадиком і забирається геть, буркочучи: «Самаряни кругом… зарррази!!!»
*
Адам жив у раю досить довго і щасливо, але нарешті йому стало самотньо й сумно. Бог це помітив, покликав Адама і сказав:
— Сину мій, бачу, що тобі самотньо. І Я збираюся створити для тебе Ідеальну Подругу Життя. Вона буде ідеально красива, вона кохатиме тебе без пам’яті, виконуватиме найменшу твою примху, і кожен твій день вона перетворить на свято.
— Ого! — сказав Адам. — Оце так так! Дякую!
— Одначе, — строго сказав Бог, — аби мій план здійснився, від тебе чимало буде потрібно… Ідеальна Подруга має бути плоттю від плоті твоєї, тож тобі доведеться позбутися ноги, руки й частини грудної клітини.
Адам подумав, зітхнув і запитав:
— Так, ну а що я зможу отримати за одне ребро?
За матеріалами: Гомельский католический портал