Римо-католицький календар
ХХІV Звичайна Неділя, рік В
Перше читання
Вих 32, 7-11. 13-14
Читання з Книги Вихід
Тими днями Господь сказав Мойсеві: «Іди притьмом униз, бо згрішив народ твій, який ти вивів з Єгипетської землі. Занадто скоро звернули вони зі шляху, який Я вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: “Ось бог твій, Ізрáїлю, який вивів тебе з Єгипетської землі”».
І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь Я на цей народ і бачу, що народ цей твердошиїй. Тож тепер полиши Мене; нехай запалає Мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий».
Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: «Навііщо, Господи, палатиме гнів Твій на народ Твій, який Ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою? Згадай Авраама, Ісаака й Ізрáїля, слуг Твоїх, яким Ти клявся самим собою цими словами: “Розмножу ваше потомство, як зорі небесні, і всю ту землю, яку Я обіцяв, дам нащадкам вашим у віковічну посілість”».
І відвернув Господь те лихо, що надумав був навести на свій народ.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 51(50), 3-4. 12-13. 17 і 19 (П.: пор. Лк 15, 18)
Встану й вернуся до Отця дому.
або: Встану і піду до Отця мого.
Помилуй мене, Боже, задля милості своєї, *
І через велике своє милосердя зітри мої беззаконня.
Особливо обмий мене від мого беззаконня *
І від мого гріха мене очисти.
Серце чисте створи в мені, о Боже, *
і віднови тривкого духа у нутрі моєму.
Не відкинь мене від свого обличчя *
і не забери від мене свого Святого Духа.
Господи, Ти уста мої відкриєш — *
і уста мої звістять Твою славу.
Жертва Богові — це дух сокрушенний; *
серцем сокрушеним і впокореним †
Ти, Боже, не погордуєш.
Друге читання
1 Тим 1, 12-17
Читання з Послання святого апостола Павла до Тимотея.
Улюблений! Дякую Тому, хто зміцнює мене, — Ісусові Христові, Господу нашому, тому що, вважаючи мене гідним довіри, настановив мене на служіння, — мене, який раніше був блюзніром, гонителем і кривдником. Але я був помилуваний, бо це я робив через незнання, в невірстві. Тож благодать нашого Господа надмірно збільшилася — з вірою та любов’ю, що в Христі Ісусі.
Вірним є слово і гідне повного прийняття, що Ісус Христос прийшов у світ, аби спасти грішників, серед яких я перший. Але я тому був помилуваний, щоб у мені першому Ісус Христос показав усе довготерпіння, як приклад для тих, хто має повірити в Нього для вічного життя. А Цареві віків — нетлінному, невидимому, єдиному Богу — честь і слава навіки-віків, амінь!
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
2 Кор 5, 19
Алілуя, алілуя, алілуя.
Бог у Христі примирив світ із собою,
і доручив нам слово примирення.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 15, 1-32 (довше)
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу наближалися до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і з ними їсть.
А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи: «Який чоловік із вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не лишає дев’яносто дев’ять у пустелі та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її? І, знайшовши, кладе на свої плечі, радіючи, і, прийшовши в дім, він скликає друзів і сусідів, кажучи їм: “Радійте разом зі мною, бо я знайшов мою вівцю, яка загубилася”. Кажу вам, що за одного грішника, який кається, радість на небі буде більша, ніж за дев’яноста дев’ятьма праведниками, які не потребують покаяння.
Або яка жінка, маючи десять драхм, якщо загубила одну драхму, не запалює світильника і не замітає дому, шукаючи пильно, доки не знайде? А знайшовши, скликає приятельок і сусідок, кажучи: “Радійте разом зі мною, бо я знайшла драхму, що загубилася”. Такою, кажу вам, буває радість у Божих ангелів за одного грішника, який кається».
(Кінець коротшого фрагменту)
І Він розповів: «Один чоловік мав двох синів. І молодший з них сказав батькові: “Батьку, дай мені належну частину майна”. І він поділив між ними майно.
І по небагатьох днях зібравши все, молодший син подався до далекого краю і там розтратив своє майно, живучи розгульно. Як витратив усе, настав великий голод у тому краї, і він став бідувати. Пішов він та й пристав до одного з громадян тієї землі, а той послав його на свої поля пасти свиней. І бажав він насититися стручками, які їли свині, але ніхто йому не давав.
Прийшовши до себе, він сказав: “Скільки наймитів мого батька мають у надлишку хліба, а я тут гину з голоду. Встану, піду до свого батька і скажу йому: Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою і вже не гідний зватися твоїм сином; прийми ж мене як одного з твоїх наймитів”. Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька.
Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його. А син сказав йому: “Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм”. Та батько сказав своїм слугам: “Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і сандалі на ноги; приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися, бо цей син мій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся”. І почали веселитися.
А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці. Закликавши одного із слуг, він розпитував, що б це воно було. Той сказав йому: “Твій брат повернувся, і твій батько заколов відгодоване теля, бо здоровим його прийняв назад”. Тож він розгнівався і не хотів увійти.
А його батько вийшов і вмовляв його. Та він у відповідь сказав своєму батькові: “Ось, стільки років я тобі служу, ніколи не переступав твоєї заповіді, а ти мені ніколи не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями. Коли ж цей син твій, який розтратив твоє майно з блудницями, повернувся, ти заколов йому відгодоване теля”.
А той відказав йому: “Дитино, ти завжди зі мною, і все моє — твоє. Тут треба таки веселитися і радіти, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся”».
Слово Господнє.
Або:
Євангеліє
Лк 15, 1-10 (коротше)
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу наближалися до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і з ними їсть.
А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи: «Який чоловік із вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не лишає дев’яносто дев’ять у пустелі та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її? І, знайшовши, кладе на свої плечі, радіючи, і, прийшовши в дім, він скликає друзів і сусідів, кажучи їм: “Радійте разом зі мною, бо я знайшов мою вівцю, яка загубилася”. Кажу вам, що за одного грішника, який кається, радість на небі буде більша, ніж за дев’яноста дев’ятьма праведниками, які не потребують покаяння.
Або яка жінка, маючи десять драхм, якщо загубила одну драхму, не запалює світильника і не замітає дому, шукаючи пильно, доки не знайде? А знайшовши, скликає приятельок і сусідок, кажучи: “Радійте разом зі мною, бо я знайшла драхму, що загубилася”. Такою, кажу вам, буває радість у Божих ангелів за одного грішника, який кається».
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Без чого не можемо бути собою? (курс «Дабар»)
Радість віднайдення (о. Василь Косік)
фінансово.
Щиро дякуємо!
