У середу, 20 листопада 2013 р., наприкінці загальної аудієнції, Папа Франциск звернувся до вірних із закликом з нагоди Дня клаузурових (споглядальних) спільнот.
«Це, — сказав він, — слушна нагода, щоб подякувати Господу Богу за дар багатьох людей, які у монастирях та затворах присвячують своє життя Богові у молитві та працьовитому мовчанні. Дякуймо Богові за свідчення клаузурового життя, і нехай не забракне цим нашим братам і сестрам нашої духовної та матеріальної підтримки, щоб вони могли здійснювати свою важливу місію».
День молитви та підтримки споглядальних орденів (Pro Orantibus), який відзначається 21 листопада, у літургійний спомин Введення Богородиці у Храм, Папа завершив на Авентині, де разом із камедулками молився Вечірню.
«Надія виростає зі слухання, споглядання й терпеливого очікування, аби дозрів час Господній», — сказав Папа Франциск на медитації під час Вечірні. Роздумуючи про долю Марії, Матері надії, Папа нагадав, що монастирі мають бути місцем, відкритим на Боже майбуття, у надії, взірцем якої є Матір Божа.
«Біля підніжжя хреста стоїть Вона, Жінка скорботна, а при тому — відкрита до таємниці, більшої від страждання, яке вже сповнюється, — сказав папа Франциск. — Здається, ніби це вже насправді кінець. Також і Вона в цю мить, згадуючи обітницю з Благовіщення, могла би сказати, що те все не було правдиве, що «мене ошукали». Але Вона цього не зробила. Вона, благословенна між жінками, оскільки увірувала, й у цій своїй вірі бачить нове майбутнє і з надією чекає на світанок Бога. Я дуже часто думаю про це: ми спромлжні ми чекати на світанок Бога? Чи хочемо вже сьогодні, уже зараз. Для Неї ж світанок Бога це ранок Першого дня тижня. Єдиний світильник, який горить біля гробу Ісуса, — це надія Матері, яка в ту мить є надією всього людства. Я питаю самого себе і вас: чи в монастирях ще горить цей світильник? Чи в монастирях ще чекають на світанок Бога?»
Ми багато чим зобов’язані Матері Божій, підкреслив Понтифік. «Вона, Мати Надії, підтримує нас у годину темряви, тяжкості, невтішності, уявних або реальних людських втрат».
Після молитви Вечірні відбулася адорація (молитовне споглядання) Пресвятих Дарів.
У цей день також традиційно відбувається збірка коштів на підтримку споглядальних монастирів, які не мають змоги утримувати себе активним свідченням, працею чи душпастирством. Сестри-кармелітки чи бенедиктинки, які працюють і моляться в монастирях України, виготовляють гостії для Святих Мес, шиють орнати і вівтарну білизну тощо. Підтримати їх можна, переказавши свою пожертву через настоятеля, з зазначенням, що це для споглядальних сестер. Молитва є диханням світу: людина задихається, коли, набравши повітря, неспроможна його нормально видихнути. Милості і благодаті Божі, які Він зсилає нам, є тим киснем, що його людство вдихає. Натомість молитва вірних є «поверненням цього віддихну», гарантією процесу дихання і життя людства. хто не може сам присвятити свій час молитві, спогляданню та поклонінню, може принаймні підтримати тих, хто свідомо присвячує себе молитовному життю.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radiо Watykańskie