Пастир має турбуватися не тільки про їжу духовну

Роздуми над Словом Божим на 8 січня

Позавчора ми святкували Епіфанію. У неділю згадуватимемо Хрещення Господнє. Обидва свята є якби двома сторонами однієї медалі: в обох згадуємо тайну Божого Об’явлення. Спочатку як малої Дитини — представникам язичницьких народів, потім — як Агнця Божого, що має взяти на себе гріхи світу. В тих кілька днів, що містяться між двома святами, Слово Боже по-різному показує, як Бог об’явився в Ісусі Христі і як об’являється сьогодні.

Сьогоднішній фрагмент Євангелія від Марка говорить про помноження хліба. Традиційно Церква інтерпретувала це чудо як заповідь Євхаристії: живого хліба, що дає вічне життя. Така інтерпретація дана самим Ісусом у Євангелії від Йоана (пор. 6, 35). Тим часом видається, що св. Марко зосереджується на тому, як Ісус розв’язує тут конкретну проблему, що постає внаслідок великого скупчення людей. Вони захоплено слухали Ісуса, вочевидь набагато довше, ніж планували спочатку, бо не прихопили з собою чогось поїсти.

Ісус ділить наявні п’ять хлібин і дві риби поміж п’ятьма тисячами народу. Бачимо Його тут як турботливого пастиря, для якого важливо нагодувати своїх вірних і духовною, і матеріальною їжею. Спочатку Він навчає їх, потім, зголоднілим, забезпечує харч. Що може більш вимовно свідчити про доброту, ніж жест руки з хлібом простягненої до голодної людини? Однак євангеліст говорить тут набагато більше, ніж просто про турботу Ісуса про потреби людей. Привертає увагу роль відведена апостолам. Ті хочуть розіслати людей, щоби кожен знайшов собі їжу в навколишніх селах. Ісус же каже:«Дайте ви їм їсти!» І вони дають, розносячи помножені Господом хліб і рибу. Апостоли стають продовженням рук Ісуса. З тисяч людей, свідків чуда, лише деякі, найближчі до Ісуса, бачили своїми очима, що Він робив. Але кожен з них зіткнувся віч-на-віч із котримось з учнів Ісуса, дістаючи від нього свою частку.

Якщо я вважаю себе учнем Ісуса, то це до мене Він звертається: «Сьогодні твоя черга нагодувати голодних, напоїти спраглих, нести поживу тим, хто потребує: як для душі, так і для тіла». В наступний день після свята Об’явлення Господнього Євангеліє нагадує нам: учні Ісуса мають бути у цьому світі об’явленням Його доброти.