Роздуми над Словом Божим на п’ятницю після Попільної середи
В першу п’ятницю Великого Посту зустрічаємося з Божим Словом, яке, особливо перше читання, пояснює нам поняття посту. Тоді, у давні часи, як і сьогодні, вважалося, що відречення від їжі — це особиста справа людини зі своїм Богом. До чого тут інші люди? А Бог повертає нас на землю, до конкретики нашого життя. Не можна шукати якоїсь духовної досконалості (піст, молитва, милостиня), забуваючи про людей — отих, що біля тебе. Духовне життя — дуже конкретне, втілене. Воно перевіряється конкретними мірилами. В час Великого Посту необхідно пам’ятати про страждаючих, знедолених, поневолених, потребуючих. Ми не постимо, щоби скинути вагу чи зекономити гроші. Це єднання з Ісусом, який саме цього дня помер за наші гріхи. А гроші, заощаджені на їжі, не затримуємо для себе, а віддаємо тим, хто їх більше потребує.
Молитва: Господи Ісусе Христе, віддали спокусу духовної досконалості, відірваної від моїх ближніх, від мого щоденного життя. Навчи постити не лише тілесно. Відкрий мені очі, щоб я побачив сьогодні тих, хто потребує моєї допомоги — і матеріальної, і духовної.
Фраза для запам’ятання й молитви на день: «Омий мене від мого беззаконня і від мого гріха мене очисти».
фінансово.
Щиро дякуємо!
