Роздуми над Словом Божим на суботу ХIV звичайного тижня, рік ІІ
Ці слова в сьогоднішньому Євангелії Ісус промовляє аж тричі. Так начебто особливо на них хоче звернути увагу. Якщо простежити в Біблії, то саме так Бог звертався до Авраама в час розпачу (Бут 15, 1), також до Захарії (Лк 1, 13) та до Марії (Лк 1, 30). Цікаво, що при цьому Бог називає ім’я тієї особи до якої звертається. Так ніби Господь хоче сказати «Не бійся! Я знаю в якій ситуації ти знаходишся і що переживаєш». Бог має співчутливе серце. А водночас це ГОСПОДЬ САВАОТ, що означає «Бог який воює». Питання «Проти кого?». або «За що?»
Підказку можливо знайдемо в першому читанні…
Того року, коли помер цар Уззія, бачив я Господа на високім і піднесенім престолі (Іс 6, 1).
Уззія в перекладі означає «сила Господа». Таке враження, що коли «зник» земний цар, то Ісая нарешті побачив Небесного царя і Його велич, але разом з тим — і свою нечистоту та нечистоту усього народу. Виявляється, коли зустрічаєшся з Богом в читанні Божого Слова — це час, коли в Його присутності можна побачити не тільки свої проблеми, а й усього народу. І в цей самий момент Бог дарує тобі звільнення й очищення. Щобільше — в тобі народжується бажання йти далі.
Хто знає, можливо в тобі до сьогоднішнього дня теж «спить» пророк? Чи дозволиш Богові його «звільнити»?.. Чи прагнеш пізнати до чого насправді покликаний?
НЕ БІЙСЯ ЗВІЛЬНИТИСЬ!