Федеральна міграційна служба Росії не продовжила термінів дії видів на проживання для іноземних громадян, які працювали у кримських релігійних громадах.
Римо-католицька парафія в Сімферополі залишилась без настоятеля, отця Петра Росохацького, громадянина Польщі, який працював у Криму протягом п’яти років. Усі інші католицькі священики й черниці повинні будуть залишити півострів до кінця 2014 року. Звернення католиків Криму до місцевої «влади» з цього приводу були проігноровані. За словами відділення ФМС РФ у Криму, тільки зареєстровані релігійні громади можуть запрошувати іноземних громадян на працю. Поки що кримські релігійні громади російської реєстрації не мають, і з 1 липня всі релігійні громади Криму повинні подати заяви на перереєстрацію до 1 січня 2015 року. Зараз існує певна невизначеність щодо подальшого існування громад, центри яких перебувають поза Кримом і не в Росії — зокрема, Вірменської Апостольської, Російської старообрядницької, Римо-Католицької Церков, а також парафій українських православних церков Московського та Київського патріархатів.
Як запевнили у кримському «міністерстві юстиції», заявки релігійних громад на реєстрацію відповідно до законодавства Російської Федерації були відхилені. Це означає, що жодні релігійні громади не мають змоги запросити нових працівників з-за меж Криму або продовжити посвідки на проживання тим, хто вже працює у Криму.
23 жовтня під час телефонної розмови на питання про насильницькі депортації священнослужителів із Криму начальник відділу у справах релігій при «міністерстві культури» Криму в Сімферополі Олександр Селевко відповів: «Не знаю, це не моя проблема. Надішліть запит у Федеральну міграційну службу, ми ці функції передали їм». Він відмовився дати приклад будь-якої допомоги, наданої його відділом будь-якій релігійній громаді, і поклав слухавку.
Ксенія Тямник, представниця кримського омбудсмена від Росії Людмили Любіної, сказала, що до неї ніхто не звертався щодо відмов ФМС РФ продовжити дозвіл на проживання для священиків, через які ті змушені залишати Крим. «Ми не мали жодного звернення, ані в письмовій формі, ані на гарячу лінію. Я не можу сказати, чому люди не звертаються. У нас було багато звернень від громадян з інших питань».
Отець Петро Росохацький, один із двох священиків сімферопольської римо-католицької парафії Успіння Пресвятої Діви Марії, був змушений залишити Крим 24 жовтня, за день до закінчення терміну його виду на проживання, який російська влада відмовилася продовжити. «Звичайно, я хочу мати можливість повернутися до моєї парафії найближчим часом», — сказав священик.
Наступною, для кого закінчується термін дії виду на проживання, є сестра Ірена Ольшак, яка буде змушена виїхати з Криму до 16 грудня. Як сказав о. Петро Росохацький, хоч інші священики і черниці й мали українські дозволи на проживання в Криму до 2015 року, російська влада заявила, що вважатиме їх дійсними тільки до кінця цього року. Це означає, що всі римо-католицькі священики та черниці повинні будуть залишити півострів до кінця 2014 року.
Отримавши усну відмову від продовження посвідки на проживання, о. Росохацький звернувся до низки установ, в тому числі й до кримської «прокуратури». Відповіді він так і не дістав. Цю ж тему о. Росохацький порушував 4 вересня на міжконфесійній нараді в Сімферополі. У роботі наради взяли участь теперішній «голова Республіки Крим» Сергій Аксьонов та «головний прокурор Республіки Крим» Наталя Поклонська; остання пообіцяла зайнятися цим питанням. Щодо обіцяного Поклонською розслідування жодної відповіді отримати не вдалося.
У кримському відділенні ФМС наполягають, що відсутність правового статусу католицьких громад становить причину відмови у продовженні дозволу на проживання священиків у Криму; якщо ж організацію зареєстровано як юридичну особу, вона має право запрошувати іноземних громадян відповідно до законодавства Російської Федерації. На питання про те, що релігійні громади Криму втрачають релігійних лідерів, визнаних іноземними громадянами, через відсутність наданого російською владою правового статусу, представники ФМС відповідають, що вони не займаються питаннями державної реєстрації юридичних осіб.
Севастопольська римо-католицька громада ще в березні втратила надію на повернення та відновлення свого історичного храму на честь святого Климента в центрі міста: міські «посадовці» прямим текстом заявили, що будівлю не повернуть. Храм святого Климента, побудований 1911 року, силоміць закритий радянською владою 1936 року; зараз у його будівлі розташовується кінотеатр «Дружба» (на фото). Наразі католицька парафія збирається в маленькій квартирі, обладнаній під каплицю. Також громада часто проводить Меси просто неба, перед колишнім храмом. Програвши справу у Верховному суді України, 6 листопада 2000 року севастопольська громада РКЦ подала позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі, який досі розглядає справу.
23 жовтня під час виступу у Львові предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) заявив, що тільки на одній з п’яти кримських парафій УГКЦ, в Євпаторії, залишився той же священик; настоятелі інших парафій (у Сімферополі, Севастополі, Ялті та Керчі) були змушені виїхати. Прибулі на їхнє місце священики можуть перебувати у Криму лише протягом 90 днів, після чого зобов’язані залишити півострів на такий же термін. Після прибуття нові греко-католицькі священики (всі вони — громадяни України) мали заповнювати російські міграційні картки. Загалом представники Кримського екзархату УГКЦ скаржаться на незручності.
11 священиків Української Православної Церкви Київського патріархату, які залишили Крим після його анексії Росією в березні, змогли повернутися; відтоді в Криму було закрито або відібрано п’ять храмів і парафій УПЦ КП. Протоієрей о. Іван Катькало з Перевального на початку червня був змушений поїхати з Криму після насильницького відібрання храму та загрози життю його та його родини.
За словами архієпископа Климента (Куща), п’ятеро священиків з одинадцятьох мають пропозиції отримання російського громадянства, що спростило би труднощі проживання. Інші ж наразі не мають проблем з українськими паспортами, оскільки вони вже були зареєстровані як мешканці Криму на час «референдуму» на півострові в березні. За словами владики, Кримська єпархія УПЦ КП пройшла через важкі часи на початку цього року, але зараз становище нормалізувалося.
Нещодавно виникла загроза різкого збільшення платні за оренду приміщення під кафедральний собор у Сімферополі. Церква орендує цю будівлю з 1995 року; 1996 року приміщення було підпорядковане Фондові майна АР Крим; 1997 року, за указом Верховної Ради АР Крим, оренду було встановлено на символічному рівні — 1 гривня на рік. Проте 18 квітня 2014 року «державна рада Республіки Крим» скасувала дію цього положення, і відтепер за оренду приміщення під кафедральний собор Кримська єпархія УПЦ МП муситиме платити близько двох мільйонів рублів на рік. Архієпископ Климент наполягає, що це було зроблено навмисно: «Ми некомерційна організація, як ми можемо платити оренду за комерційними ставками, якщо ми живемо на пожертви? Якщо ми втратимо собор, єпархія не зможе функціонувати і буде ліквідована як організація. Кримська влада робить усе можливе, щоб ліквідувати нас».
Людмила Хорозова, очільниця відділу оренди майна «фонду майна Республіки Крим», заявляє, що рішення про підвищення орендних ставок для кримських громад УПЦ КП не є дискримінаційним і не скероване проти церкви: мовляв, УПЦ КП взагалі субсидується більше за інші громади. При цьому пояснити, чому подібних рішень не ухвалювалося щодо інших кримських громад Криму, Хорозова не змогла.
За словами начальника відділу реєстрації некомерційних організацій при «міністерстві юстиції» Криму Ірини Демецької, поки що лише п’ять релігійних організацій (зокрема, Муфтіят і християни-євангелісти) подали заявки на реєстрацію відповідно до російського законодавства. Всі ці заявки з невідомих причин було відхилено.
Центральні наглядові органи деяких релігійних громад знаходяться за межами Криму і не в Росії — наприклад, парафії Вірменської Апостольської, Російської старообрядницької, УПЦ МП, РКЦ та УПЦ КП, які входять до складу українських єпархій. Даючи відповідь на питання про їхній дотеперішній стан, Демецька наполягла, що вони можуть зареєструватися лише після схвалення з боку російських основних організацій, або в разі реєстрації як незалежні громади. До такого кроку поки що вдалися лише Свідки Єгови 1 жовтня цього року. Інші громади відмовилися від подібного перепідпорядкування. Так, Святіший Синод РПЦ у березні виніс рішення, що три єпархії УПЦ МП у Криму не повинні бути прямо передані РПЦ і мають залишатися в підпорядкуванні Української Православної Церкви Московського патріархату. Так само синод російської старообрядницької церкви в Москві 22 жовтня вирішив доки що залишити свої кримські парафії в юрисдикції української єпархії; це питання ретельно обговорюватиметься на наступному синоді.
Римо-католицькі парафії Криму входять до Одесько-Сімферопольської дієцезії з центром в Одесі. За словами Демецької, «Одеса, на жаль, закордонне місто, тому парафії не зможуть отримати схвалення звідти», отож якщо католицькі громади Криму хочуть отримати юридичний статус — їм доведеться перепідпорядкуватися іншим канонічним структурам.
На питання, що буде з єпархіями та парафіями УПЦ МП в Криму, Демецька заявила, що їм буде потрібне лише підтвердження від РПЦ. Відповідаючи на питання, чи дозволять російські посадовці отримати громадам УПЦ КП отримати російську реєстрацію в разі їхнього звернення, Демецька повелася невпевнено: «Хіба що в разі, коли згоду дасть Московський патріархат». У відповідь на уточнення, що УПЦ КП не перебуває в підпорядкуванні Російської Православної Церкви, Демецька наполягла на тому, що звернутися до держави щодо цього питання має хтось інший. Вона відмовилася говорити про те, що посадові особи, які мають недовіру до громад Київського патріархату, відмовилися б обробляти їхні заявки на реєстрацію.
За матеріалами: Католицький Оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
