Перші камікадзе? Я посилаю вас, як ягнят між вовків

Роздуми над Божим Словом свято Свв. Кирила і Мефодія

І в яке тільки місто ввійдете, і де приймуть вас, їжте те, що покладуть вам; оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: «Наблизилося до вас Боже Царство!»

Ісус відправляв своїх учнів до тих місць, куди сам збирався іти. Важливо, що Його учні не ходили де попало за своєю волею, а були передвісниками Ісуса, який хоче з’явитися в цьому місці. Чи у ті місця, де ми сьогодні перебуваємо, хоче прийти Христос? Чи саме туди Він зараз прямує? Якщо це так, то нам слід уважніше придивлятися до людей, яких зустрічаємо, та прислухатися до їхніх слів, бо вони можуть виявитися з-поміж тих 72 учнів…

Ісус каже, що жниво велике, а робітників мало. Цікаво, а хто посадив стільки пшениці, що вже бракує людей, щоби її зібрати? У притчі про сіяча ми зустрічаємося з Богом — марнотратним сіячем, який сіє всюди: і на дорогу, і на кам’янистий ґрунт.

Нам притаманне мислення категоріями дефіциту: комусь чогось не вистачить. Але цим образом Ісус показує Божий світ, повноту благодаті: адже у Бога не має дефіциту — в Нього є тільки надлишок.

Коли Ісус говорить своїм учням, що посилає їх як овець серед вовків, Він тим самим каже, що посилає їх на вірну смерть. Він говорить, що у них немає жодного шансу вижити. Хто з нас пробував до загону з вовками запустити вівцю? Чим би це закінчилось …  Коли Ісус вимовив це порівняння, це, напевно, викликало неабиякі сумніви у Його учнів: чи варто йти цією дорогою? Страх, розгубленість… Але — дивна річ: усі вони повернулися живими, і навіть у дуже піднесеному стані духа. Невже овець міг би надихнути досвід подорожі до вовків? Пригадується пророцтво Ісаї, де він описує ідилію, коли хижий лев буде пастися з биком, вівця з вовком, а дитина простягатиме руку в нору змія. Це образ досконалості Божого Царства, де не буде вже хижака і жертви. Можливо досвід проповідування Царства Божого — це водночас часточка досвіду самого Царства; а можливо, що цим образом Ісус хотів показати, яка міцна Божа рука над Його учнями. В цьому контексті пригадується пророк Даниїл, який неушкодженим пробув у ямі з левами.

Серед різних коментарів цього уривку Євангелія я намагаюся знаходити менш коментовані фрагменти тексту. Тому хочу торкнутися завершення цього уривку, де Ісус вчить своїх учнів сповіщати про наближення Божого Царства. Дуже часто ми підсвідомо змальовуємо своє духовне життя як шлях зусиль і вдосконалень, але в цьому випадку Ісус представляє нам процес у зворотному напрямку. Не я наблизився до Божого Царства — Боже Царство наблизилося до мене. Не я зробив ті чи ті зусилля — Бог став ближче до мене. Тож бажаю всім, хто застиг у момент напруження сил для чергового кроку в напрямку Божого Царства, не проґавити моменту, коли сам Ісус проходитиме поруч.