Послання Бенедикта XVI з нагоди 44 Дня Засобів Масової Інформації
Дорогі брати та сестри
Тема цьогорічного Всесвітнього Дня ЗМІ – «Священик і душпастирство в цифровому світі: нові засоби масової інформації на служінні слова» – влучно співпадає з Роком Священства і ставить на перший план роздуми на тему цієї обширної і делікатної сфери душпастирства, якою є комунікація і цифровий світ, де на священика чекають нові можливості властивого виконання служіння Слова і для Слова. Сучасні засоби масової інформації вже давно стали частиною звичайних засобів висловлювання церковних спільнот, а також встановлення контактів у вужчому колі і знайомства у більш широкому обсязі. Швидкий розвиток і вагомий вплив ЗМІ на суспільство роблять їх щораз важливішими і кориснішими у священицькому служінні.
Основним завданням священика є проголошення Христа, Слова Божого, Який став тілом, і переказ різноманітної Божої благодаті, яка несе спасіння у таїнствах. Церква, покликана Словом Божим, є знаком і знаряддям спільноти, яку Бог реалізує з людиною, і яку кожний священик покликаний будувати з Ним і в Ньому. В цьому полягає найвища гідність і краса священичої місії, бо має гідно реалізуватися те, про що говорить сам апостол Павло: «Писання бо каже: «Кожний, хто вірує в Нього, не осоромиться… Бо кожний, хто призове ім’я Господнє, спасеться. Як же призиватимуть того, в кого не увірували? Як увірують в того, що його не чули? Як почують без проповідника? І як будуть проповідувати, коли не будуть послані?» (Рим. 10,11.13-15).
«Священик знаходиться наче на початку «нової історії», оскільки, чим більше сучасна технологія дозволяє створювати інтенсивні зв’язки, а цифровий світ розширює свої кордони, тим більше священик повинен зайнятися цим, щоб використовувати медіа для служіння Слову.»
Щоб дати правильні відповіді на ці питання в часи великих культурних змін, особливо помітних у світі молоді, шляхи діалогу відкриті завдяки досягненням техніки, яка насьогодні є незамінною. Цифровий світ, створюючи та даючи людству для використання засоби, що надають нескінченні можливості спілкування, відкриває великі перспективи, реалізуючи актуальний заклик св. Павла: «Горе мені, коли б я не проповідував Євангелії» (1 Кор 9, 16). Таким чином, поряд з поширенням цих засобів відповідальність за проголошення слова не лише зростає, а й стає все актуальнішою та вимагає більш дієвої та результативної праці. Таким чином, священик знаходиться наче на початку «нової історії», оскільки, чим більше сучасна технологія дозволяє створювати інтенсивні зв’язки, а цифровий світ розширює свої кордони, тим більше священик повинен зайнятися цим, щоб використовувати медіа для служіння Слову.
Однак поширена багатомедійність і різноманітна «клавіатура» цієї ж комунікації можуть таїти в собі небезпеку вживання продиктованого, в основному, звичайною потребою виявлення своєї присутності, і помилкового розуміння користуватися мережею виключно як простором, який потрібно зайняти. Тим часом від священиків вимагається вміння будучи присутніми в цифровому світі, одночасно зберігати вірність євангельському посланню. Священики повинні відігравати роль аніматорів спільнот, які висловлюються вже зараз, найчастіше багатьма «голосами», що виходять з цифрового світу, і проголошувати Євангеліє, використовуючи, окрім традиційних методів, можливості нового покоління аудіовізуальних засобів (фото, відео, анімації, блоги, веб-сайти), що відкривають незнані до цього часу можливості для діалогу і засоби, корисні для євангелізації і катехези.
Завдяки сучасним засобам інформації священик зможе показати життя Церкви й допомогти людям відкрити правдиве обличчя Христа сьогодні, поєднуючи вміння доцільного і вмілого використання цих засобів, набуті в процесі формації, відповідної богословської підготовки та міцної священицької духовності, яка повинна бути безперервною розмовою з Господом. Більше ніж хороші вміння працівника ЗМІ, священник, у зіткненні з цифровим світом, повинен показати своє богопосвячене серце, щоб внести духа не лише в свою душпастирську працю, а й у безперервний комунікаційний струмінь «мережі».
« Душпастирство в цифровому світі насправді повинно показати людям нашого часу і загубленому нинішньому людству, що «Бог є близько, що у Христі ми всі належимо один одному»»
Крім того, в цифровому світі повинно бути видно, що турбота люблячого нас Бога в Христі не є чимось, що належить до минулого або навіть ерудиційною теорією, а конкретною і реальною дійсністю. Душпастирство в цифровому світі насправді повинно показати людям нашого часу і загубленому нинішньому людству, що «Бог є близько, що у Христі ми всі належимо один одному» (Бенедикт XVI, Звернення до Римської Курії з нагоди різдвяних побажань: L’Osservatore Romano, 21 -22 грудня 2009 року, стор 6).
Хто краще, ніж Божа людина, може розвинути і втілити в життя, завдяки своїй компетентності в царині нових цифрових ресурсів, душпастирство, яке зробить живим і актуальним Бога у сучасній дійсності та покаже релігійну мудрість минулого як багатство, з якого потрібно черпати знання, щоб гідно переживати сьогоднішній день і у відповідально будувати своє майбуття? Завдання богопосвячених осіб, що працюють в засобах масової інформації, полягає у прокладанні шляху для нових зустрічей, у забезпеченні високої якості людських контактів і турботі про людей та їхні нагальні духовні потреби, вказуючи людям, що живуть в цю «цифрову» епоху, знаки, необхідні для пізнання Господа. Це чинить можливим виховання їх для очікування надії і наближення до Божого Слова, яке спасає і сприяє всебічному розвитку людини. Таким чином воно зможе виплисти на глибину після багатьох подорожей, які створює густий перепліт автострад, що проходять в кіберпросторі, і підтвердити право присутності Бога в кожну епоху, щоб через нові форми порозуміння Він мав можливість іти дорогами до міста і затримуватися на порозі домівок та людських сердець, щоб ще раз сказати: «Ось стою при дверях і стукаю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним, і він зі Мною» (Одкр. 3, 20).
«Інтернет може бути ніби «подвір’ям язичників» у Єрусалимському храмі – навіть для тих, хто ще не знає Бога.»
У минулорічному посланні я закликав відповідальних за процеси комунікації до формування культури, поваги до гідності та цінності людської особи. Це одна з доріг, на якій Церква покликана виконувати «дияконію культури» на сьогоднішньому «цифровому континенті». З Євангелієм в руках і в серці потрібно повторити, що настав час, щоб надалі готувати дороги, які ведуть до Божого Слова, не забуваючи огорнути особливою турботою тих, хто шукає, більше того – намагаючись розпалити її в якості першого кроку євангелізації. Пастирське піклування про світ цифрових технологій полягає в тому, щоб узяти до уваги також тих, хто не вірить, і має глибоко у серці невисловлене бажання абсолюту і істини, тому що нові засоби дозволять іти на контакт зі сповідниками інших релігій, з невіруючими та з особами інших культур. Подібно до того, як пророк Ісая зміг уявити собі дім молитви для всіх народів (пор. Іс 56, 7), можна припустити, що інтернет може бути ніби «подвір’ям язичників» у Єрусалимському храмі – навіть для тих, хто ще не знає Бога.
«Жодна з доріг не має і не повинна бути занедбаною тими, хто в ім’я Воскреслого Христа зобов’язується бути щораз ближче до людини.»
Розвиток нових технологій та весь цифровий світ в загальному вимірі є великим багатством для людства взагалі і для людини зокрема в винятковості її буття, та поштовхом до конфронтації і діалогу. Одночасно вони також відкривають великі можливості для віруючих. Жодна з доріг не має і не повинна бути занедбаною тими, хто в ім’я Воскреслого Христа зобов’язується бути щораз ближче до людини. Таким чином, нові засоби масової інформації дають насамперед священикам з точки зору душпастирства нові та необмежені перспективи, які мобілізують їх до того, щоб оцінити вселенський вимір Церкви для створення широкої і конкретної спільноти, для того, щоб бути в сьогоднішньому світі свідками нового життя, яке народжується зі слухання Євангелії Ісуса, Сина Предвічного, який прийшов до нас, щоб нас спасти. Але ми не повинні забувати про те, що плідність священицького служіння випливає, перш за все, з Христа, Якого зустрічаємо і слухаємо в молитві; Якого проголошуємо свідченням свого життя; Якого пізнаємо, любимо і прославляємо в Таїнствах, а особливо в Євхаристії та у Таїнстві Покаяння.
Ще раз запрошую Вас, дорогі священики, з мудрістю осягнути ці надзвичайні можливості, які дають сучасні ЗМІ. Нехай Господь зробить вас ревними проповідниками Доброї Новини також у новому «ареопагові», який сьогодні створюють засоби масової інформації.
З цими побажаннями я прикликаю на вас опіку Божої Матері, та святого Настоятеля з Арс, і з любов’ю уділяю кожному свого апостольського благословення.
Ватикан, 24 січня 2010 року, свято св. Франциска Сальського
Переклад Католицький Медіа-Центр
Послання Папи Бенедикта XVI на 43-ій Всесвітній День Суспільних Комунікацій (2009)
Послання Папи Бенедикта XVI на 44-ий Всесвітній День Суспільних Комунікацій (2010)
Послання Папи Бенедикта XVI на 45-й Всесвітній День Суспільних Комунікацій (2011)
Послання Папи Бенедикта XVI на 46-ий Всесвітній День Суспільних Комунікацій (2012)