Перші особи держави, депутати, чиновники високих рангів живуть за принципом «Сьогодні і мені». Дискусія, що первинне «Мораль чи економіка», була і буде завжди. І коли перед вами вкотре постане це питання, згадайте очі своїх дітей та онуків. Що ви їм передасте?
Давній спір про первинність духа над матерією, або навпаки, в наш час можна інтерпретувати питанням: «що головніше – економіка чи мораль?».
Коли мені доводиться вести дискусії на цю тему, опоненти спочатку навіть не розуміють, як взагалі можна вимовляти слово мораль в наш час, коли людям в Україні не вистачає коштів на харчування, медицину, освіту.
У період виборчої кампанії майже всі кандидати розповідали як вони будуть піднімати економіку, коли стануть президентами. І теза «Головне – це економіка» стала основним мотивом їхніх виступів. Але ідея первинності економіки над будь-чим є хибною і дуже небезпечною.
Для підтвердження цієї думки згадаємо декілька прикладів, куди нас привела економіка за останні сто років.
В екології. Глобальні зміни клімату, які провокують викиди вуглецю від діючих підприємств, вирубування тропічних лісів на потребу економіки призводять до катастрофічних повеней в одних країнах і посух в інших. Зменшується льодова шапка Землі, що вкрай негативно позначається на умовах життя (чи то виживання) людства.
«Візерунок» з дерев українського лісу
В освіті. Навала легкодоступної і спрощеної інформації і, насамперед, через телебачення та інтернет спричиняють різке зниження якості масової освіти (якщо під освітою розуміти спроможність творчої праці, а не технологічну послідовність дій).
В охороні здоров’я. Фармацевтичні велетні в гонитві за прибутком нав’язують світу безліч дорогих ліків, необхідність щеплення, безперервне споживання вітамінів, що, за останніми дослідженнями, значно зменшило відсоток здорових людей і підвищило рівень алергічності людства в цілому.
Для фармкомпанії головне – гроші. Фото klynslis
У споживанні. Розкручена реклама на кшталт «Споживай, бо програєш» призвела до надмірного і нерозумного споживання, запозичення необґрунтованих кредитів, що значною мірою спровокувало світову фінансову кризу.
У будівництві. Хаотичне і не підтверджене справжньою необхідністю будівництво стає причиною руйнування оточуючого простору, знищення парків та історичних будівель, що у довгостроковій перспективі значно важливіше, ніж прибуток сьогодення.
Людство розкрутило економічні маховики і не дбало про наслідки.
Беру на себе сміливість стверджувати, що економіка не є первинною, якщо мати на увазі побудову збалансованого суспільства, яке гармонізує себе з природою, оточуючим простором і, врешті решт, з самим собою.
Первинним елементом у розвитку суспільства повинна бути тільки мораль. Успішна економіка може бути тільки моральною: яка не нищить природу, гармонізована з простором, з історією, не калічить людей і не провокує деградацію суспільства.
Ці протиріччя можна простежити із ситуації, яка склалася у Києві.
Надумана теза первинності економіки над усіма проблемами привела Київ на межу знищення як сакрального міста християнства. Вважається, що «інвестор» – це майже бог, який створює робочі місця, платить податки, розвиває економіку. А насправді, у теперішньому вигляді, більшість інвесторів – це беручкі хлопці з безліччю корупційних зв’язків, які дбають тільки про персональний прибуток.
Якщо за радянських часів не санкціоновано зрубати дерево було злочином, за який можна було потрапити за грати, то зараз Київ за темпами зрубування дерев нагадує ліспромгосп. Заплати відновлювальну вартість (яку потім вкрадуть) і рубай, що завгодно і скільки завгодно.
А історія з можливістю (і, до речі, дуже реальною!) виключення Софійського Собору і Києво-Печерської Лаври зі списку об’єктів Всесвітньої спадщини взагалі суперечить здоровому глузду.
Комісія ЮНЕСКО каже – «Схаменіться, припиніть забудову охоронної буферної зони, бо наслідки будуть жахливими», а чиновники відбивають: «А що тут такого? Місто повинно будуватися. І взагалі, хто таке ЮНЕСКО, щоб нам вказувати?».
Давайте зважимо прибуток якоїсь купки «псевдоінвесторів» з одного боку, і оберіг Києва, Святу Софію Київську – з іншого. Що важливіше?
Якщо важливіша економіка, то Софійський Собор можна й перенести. Бо дуже вигідне місце для готелів, бізнес-центрів.
А якщо первинна Мораль, то навіть за публічно висловлені думки про те, що немає нічого страшного у забудові охоронних історичних зон, треба негайно звільняти чиновників з посади і відправляти їх на освідчення до психічної лікарні.
На превеликий жаль зараз в Україні про первинність Моралі над економікою забули всі: перші особи держави, депутати, чиновники високих рангів.
Всі вони живуть за принципом «Сьогодні і мені».
Дискусія, що первинне «Мораль чи економіка», була і буде завжди. І коли перед вами вкотре постане це питання, згадайте очі своїх дітей та онуків. Що ви їм передасте?
Понівечену «економікою» Україну, Київ, рідне село, забудовані береги річок, вирубані ліси, залізобетонні паркани біля нових феодальних маєтків?
Усе це не має жодного стосунку до економіки, яка повинна будувати гармонійну, комфортну для проживання, заможну країну, а не залишати нащадкам руїни.
фінансово.
Щиро дякуємо!
