Вівтар — камінь, плита або інше підвищення, призначене для звершщення жертвоприношень.
В християнському храмі вівтар — місце звершення Таїнства Євхаристії, тобто місце дійсної присутності Христа і як Жертви, і як Первосвященика. В західній церковній традиції під словом вівтар розумієтьсяся стіл, за яким звершується Євхаристія. У східній церковній традиції термін вівтар (в широкому сенсі) відноситься до усього простору, где знаходиться престол, відділеному в ряді літургійних обрядів вівтарною перегородкою або іконостатсом від іншої частини храму (відповідає пресвітерію в західній традиції); вівтар у вузьком сенсі зазвичай називається «престолом».
В православних храмах вхід до вівтаря неосвячевним особам та жінкам заборонений.