Франциск уміє вирішувати. І тому, якщо він одного дня відчує, що не здатний далі працювати, то може ухвалити й те остаточне рішення: не бути Папою.
«Але поки що я думаю, що йому вистачає сил продовжувати», — сказав о. Хосе Ігнасіо Берґольйо, син єдиної живої сестри Франциска, Марії Елени. Він трохи розповів пресі, яким запам’ятав свого дядька, перш ніж той став Папою.
— Він завше полюбляв бути на кухні й готувати, наприклад, італійські страви. Уміє приготувати різні страви з макаронів. Любив готувати для друзів, робити їм сніданок, стелити постелі. Сьогодні, певно, він уже не бавиться в куховара, однак встає так само рано, о четвертій, стелить свою постіль, молиться і хутенько забирається до праці, — каже о. Берґольйо.
Недільний день у сім'ї Берґольйо: молодий Хорхе Маріо з мамою, розрізає торта. Фото з сімейного архіву.
Згадуючи народження священицького покликання у молодого Хорхе Маріо, його племінник підкреслює, що «це була несподіванка».
— Його мама (Регіна Сіворі) спершу не прийняла цього рішення добре, бо подумала, що втратить дорослого сина. Це було важко для неї, але коли вона зрештою з цим погодилася, то стала щасливою. Правду кажучи, дядько обіцяв моїй бабусі, що вивчатиме медицину, але зрештою вибрав лікування душ. Одного дня мама Регіна увійшла до кімнати мого дядька і з великим подивом відкрила, що він готується вступати до семінарії. Знайшла у нього книжки з теології, видані латиною… Вона казала: «Хорхе, ти мені збрехав». Він відповів: «Ні, мамо, я вивчаю медицину — медицину душі».
Отець Хосе Ігнасіо зауважує, що сім’я Берґольйо завжди була релігійна. Молитви майбутнього Папу навчила бабця Роса, а батьки — Регіна й Маріо — переказали йому цінності, які потім діставали всі наступні діти. «То були початки покликання мого дядька», — зауважує племінник Папи.
— Одного весняного дня він мав іти на пікнік зі своїми друзями. Там він збирався зізнатися в коханні дівчині, яка йому дуже подобалася. Але, проходячи повз храм св. Йосифа у дільниці Флорес (у Буенос-Айресі), змінив своє рішення. Увійшов до храму помолитися, потім висповідався і довго розмовляв зі священиком. Під час цієї розмови відкрив, що його справжня любов була скерована до Бога, — розповідає о. Берґольйо.
Він пам’ятає, що Хорхе Маріо був для нього «турботливим і уважним» дядьком, який «завжди давав добрі поради», підтримував безпосередньо і на відстані. Також він полюбляв жартувати.
— Коли його вибрали (на Папу), подзвонив увечері до моєї мами, і на її запитання: «Як справи?» відповів: «Нормально, товстунко», після чого додав: «Ну я не міг відмовити», — розказує о. Берґольйо.
Він зазначив, що дядько не хотів бути Папою.
— Як кожен єзуїт, він був відсторонений, а крім того, почувався сильно зв’язаним із Буенос-Айресом. На питання, чи хотів би стати Папою, рішуче відказував: «Ні!», але в момент голосування вибору не мав: мусив прийняти рішення. Знав, що таким був план Божий. На мою думку, в ньому діє Дух Святий, бо я бачу його помолоділим, вільним, щасливим від того, що він робить. Вступивши до Товариства Ісусового, він хотів бути місіонером, але через клопоти зі здоров’ям не міг цього. Зате зараз робить це і може дозволити собі цю велику радість, — ствердив племінник Папи Франциска.
Отець Хосе Ігнасіо Берґольйо зі своїми підопічними з Центру допомоги малозабезпеченим.
За матеріалами: Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
