19 серпня християни східного календаря святкують Преображення Господнє. В народі це свято називають «Спас». Цього дня християни приносять до храму плоди, щоб там їх освятити. Про те, звідки пішла така традиція та духовне значення свята розповідає владика Венедикт (Алексійчук), голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.
Преосвященний владико, який духовний зміст свята Преображення?
У всьому Новому Завіті в різні моменти земного життя Ісуса Христа здебільшого показувалася Його людська природа — від Його народження у Вифлеємі аж до смерті на хресті. Попри це, у деяких епізодах Його життя ми бачимо, як проявляється божественна Його природа. Саме таким епізодом є Преображення. Ця подія відбулася незадовго перед Його Страстями. Господь прагнув показати учням своє божество, щоби зміцнити їх, коли настануть Його страждання, щоб вони побачили у Ньому Бога. Момент Преображення показує божественність Христа.
Подібно, як у нашому житті, ми, люди, встаємо і падаємо; однак у певні моменти свого життя ми також переживаємо Преображення. Набуваємо глибокий досвід Бога, преображення самого себе. Тоді ми відчуваємо, наскільки ми покликані до святого і праведного життя. Як тоді Христос показав своє божество, так само і тепер у нашому житті Бог дуже часто показує нашу святість і переміну в тих чи інших життєвих обставинах.
У цьому святі помітний зв’язок Старого із Новим Завітом…
Гадаю, місцем зустрічі обох Завітів є особа Йоана Предтечі. Перехід Старого Завіту у Новий до кінця невловимий для нашого розуміння. Однак момент Преображення являє союз обох Завітів. Бо поруч із Ісусом Христом, який преображається, ми бачимо двох праведників Старого Завіту: Мойсея, законодавця, та Іллю, пророка. Вони, хоч і мали у своєму житті велике покликання від Господа, та мали і свої гріхи й падіння. Ще поруч із Христом були троє апостолів із Нового Завіту: Петро, Яків та Йоан. Вони стали свідками Його преображення, а після цього стали свідками Його страждань. Тут ідеться також і про всю Церкву, її багатогранність, неповторність. Коли поглянути на кожного учасника Преображення (Ісус, Мойсей, Ілля, Яків, Йоан, Петро), то вони усі були різними. Це ще раз нам доводить те, що кожен із нас має різне покликання, однак наші справи та обов’язки — те, чого від нас очікує Бог. І місце кожного з нас є місцем, де Бог хоче, щоб ми Йому служили.
Чи правильно називати це свято «Спасом»?
У нашому народі часто відбувалася інкультурація свят. Преображення ми святкуємо саме у той час, коли дозрівають плоди. У цей період Христос нам являється як Спаситель. Він той, хто показується у Преображенні як Бог, який прийшов освятити і спасти людину.
Які плоди потрібно приносити до храму для освячення?
Ще у IV столітті християни продовжували традиції Вибраного народу. Вони приносили перші плоди до храму для благословення. У ті часи існували спеціальні чини та молитви, які читалися для освячення плодів. Тоді християни приносили зернові культури та виноград. У нас дещо інші плоди приносять для освячення. Але немає різниці, що ви принесете до храму. Має значення те, що ми приносимо перші плоди Богові, на знак вдячності, що Він їх нам дає.
Руслана Ткаченко, Департамент інформації УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
