Кажуть, що режисер кіноепопеї «Зоряні війни» Джордж Лукас створив свій Орден джедаїв, беручи за взірець Ісусове Товариство.
Отож, перший магістр‑джедай народився у далекому XVI столітті, і звали його Іньїго Лопес де Рекальде Лойола! Пропонуємо прослідкувати паралелі між вигаданим Кодексом джедаїв і цілком реальним — та, найголовніше, дієвим і досі актуальним ученням св.Ігнатія з Лойоли.
1. Служба та смирення
Ігнатій, бувши юним воїном, мріяв стати лицарем, щоби служити королю та своїй батьківщині до смерті. Згодом служіння й самопожертва стали своєрідним ДНК єзуїтів. Разом з обітами вбогості, чистоти й послуху єзуїти складають четвертий обіт — негайно прийняти і виконати будь‑яку місію, доручену Святішим Отцем, — не зважаючи на небезпеку та відстань.
2. Самосвідомість і самовладання
«Довіряй своїм почуттям. Будь свідомий своїх думок», — навчає магістр Йода. Спокійний та врівноважений розум — прикмета, що вирізняє добре сформованого джедая та, безперечно, — єзуїта. В обох випадках мету осягають за допомогою медитації та споглядання. Одним із найважливіших інструментів ігнатіанської духовності є іспит сумління — щоденна молитва, яка допомагає нам поглянути на прожитий день, щоби помітити присутність Бога у житті та розпізнати Його волю стосовно нас. Коротка схема іспиту сумління виглядає так (як би це прозвучало з уст Обі Ван‑Кенобі?) :
— усвідомити присутність Божу;
— озирнутись на прожитий день із вдячністю;
— звернути увагу на емоції;
— обрати одну подію цього дня та розпочати від неї молитву;
— очікувати завтрашнього дня.
3. Духовне керівництво
Щоби стати лицарем‑джедаєм, падаван (учень) мав вивчати Кодекс і способи дії Сили протягом довгих років під пильним керівництвом лицаря чи магістра. Знаємо, що в ігнатіанській духовності робиться сильний наголос на духовне керівництво: наставник, який посідає певну зрілість і необхідний досвід, допомагає учневі зростати духовно. Він також вкаже правильний шлях, коли ми почнемо схилятися у бік темних сил.
4. Безсторонність
«Страх перед поразкою — стежка у напрямку Темної сторони. Вправляйся у тому, щоб… відпустити все, що ти боїшся втратити», — каже майстер Йода. Джедаї намагаються бути вільними від прагнень і пристрастей, вільними від багатств, людей та речей. Енакін Скайвокер порушив це правило, і знаємо, куди це його привело.
Святий Ігнатій навчав своїх послідовників особливого виду безсторонності — «святої байдужості»: не бажати багатства більше, ніж бідності, наприклад. Святий, натомість, заохочував молитися, щоб усе в нашому житті наближало нас до Бога та допомагало виконати нашу життєву місію.
5. Бачити Бога в усьому
Джедаї навчали бути свідомими Життєдайної Сили, бути пильними до її порухів та найменших проявів в довколишньому світі. Святий Ігнатій також вчить нас «віднаходити Бога в усьому» — в кожному моменті нашого життя: радісному чи сумному; коли ми тріумфуємо та коли все виглядає трагічно. Ми можемо скрізь почути тихий шепіт Бога, який запрошує нас постійно прямувати до досконалості.
Закінчимо двома «кодексами» — перший сформулював св. Ігнатій для себе та своїх послідовників:
Господи, навчи мене бути щедрим,
Навчи служити тобі так, як Ти на те заслуговуєш:
давати, а не рахувати;
боротися й ран не рахувати;
трудитись, а не спочинку шукати;
працювати, не очікуючи нагороди іншої,
аніж відчуття того,
що виконую Твою святу волю.
Другий — Кодекс джедаїв — теж може стати у пригоді:
Не емоції, а спокій.
Не невігластво, а знання.
Не пристрасть, а безтурботність.
Не хаос, а гармонія.
Не смерть, а Сила.
Переклад CREDO за матеріалами: BuzzFeed
Ілюстрації — кадри з кінофільму Паоло Дая «Ігнатій де Лойола»