Не тільки малі діти відчувають потребу любові батька й матері. Її дуже потребують також підлітки, причому на всіх етапах свого розвитку: перед періодом дозрівання, під час дозрівання та пізніше, в період юності. Батьки повинні не дозволити ввести себе в оману вдаванням прагнення до цілковитої незалежності.
Коли батьки, даючи підліткам повну свободу, не особливо цікавляться ними, недорослі діти сприймають таку поведінку як прояв байдужості. В їхньому серці зроджується образа. «Ти б не переймався навіть тоді, коли б я когось убив», — сказав якось із докором один юнак до свого батька, коли той, даючи синові гроші, зовсім ним не цікавився.
Підлітки хочуть залежати від батьків, але на дещо інших умовах, аніж малі діти. Батьки не можуть ставитися до підлітків, як до немовлят. Вони мусять рахуватися з можливістю розширення меж їхньої свободи та відповідальності. Даючи дітям щораз більше свободи, батьки повинні вказувати їм більший обсяг відповідальності, з якою вона пов’язана. Отже, не можна обмежувати свободи підлітків; слід радше відкривати для них поняття відповідальності. Якщо батько й мати можуть взяти до уваги потреби розвитку дитини та її особисті вибір і рішення, то залежність підлітка від батьків є для нього чимось очевидним.
Батьки повинні зрозуміти свою дитину, яка підростає, позаяк вона вже сама прагне приймати рішення, які формуватимуть її доросле життя. Підліток хоче самостійно вирішувати, до якої школи він піде, який факультет обере, які зацікавлення він розвиватиме в майбутньому. Тому він мусить сам визначитися з покликанням, яке реалізовуватиме в своєму житті. Це надзвичайно важкі особисті рішення, та батьки не можуть вирішувати тут за дітей. Вони можуть порадити, але повинні зробити це делікатно та обережно. Надмірний тиск пробуджує в дитині відчуття кривди.
Батьки мають усвідомлювати, що період доростання дітей також для них самих є шансом інтенсивного людського й духовного зростання. Підлітки взагалі вимогливі та критичні, вони можуть відкрито вказати своїм батькам на їхні помилки.
Не можна ображатися на такі зауваження, не слід цим нехтувати, навпаки — варто прийняти цей виклик. Поведінка підлітків може бути важким досвідом для батьків, та водночас вона може стати мотивацією для особистого розвитку.
Гострі конфлікти, які виникають між дітьми та батьками, виникають не тільки з вини непокірних підлітків, але також через відсутність розвитку самих батьків. Діти ростуть, змінюють свої плани, прагнення, оцінки, а погляди батьків на дітей, на навколишній світ, на самих себе залишаються незмінними впродовж років.
Мати й батько повинні слідкувати за емоційними та духовними змінами, які переживає їхня дитина. То не діти повинні першими пристосуватися до вимог та очікувань своїх батьків, навпаки — це батьки повинні рахуватися з віковими потребами своїх дітей. Батьківство й материнство це заклик до людського, духовного та інтелектуального зростання, тому кожна зміна ситуації дитини вимагає зміни позиції батьків. Тато й мама повинні зростати разом зі своїми дітьми.
Уривок із книжки “Spragnieni miłości” Józef Augustyn SJ
Переклад: СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
