Пол уперше пішов на пляж для геїв у 15 років… Згодом він вирушив автостопом до Нью‑Йорка, де на нього чекала блискуча кар’єра у модельному бізнесі та багато гей‑сцен.
Дерроу підписував вдалі контракти, постійно крутився серед селебріті у нічних клубах міста. Зазвичай він проводив час у студії, спортзалі чи в пошуках партнерів, насправді намагаючись віднайти себе у відносинах з усіма ними — з десятками, сотнями, тисячами чоловіків.
«Це стало безумством… Я став байдужим до того, що означало бути з партнером і тілом, і душею», — розповів Пол у документальному фільмі «Бажання вічних схилів». Після того, як 90% його друзів стали ВІЛ‑інфікованими, а його хвороба дивним чином минула, Пол вирішив переїхати до Сан‑Франциско та почати усе спочатку. Там він зустрів чоловіка, з яким і оселився у Сономі, окрузі на північному узбережжі Каліфорнії. Саме тоді він відкрив для себе «однооку, прямолінійну монахиню‑піратку», людину, яка назавжди змінила його життя. «Це виглядало так дивно, що я аж закричав, вказуючи на екран: "Джефе, йди‑но сюди! Ти маєш це побачити!"» Незнана їм на той момент, це була мати Анджеліка під час однієї з передач на Телебаченні Віковічного Слова. Вона нещодавно перенесла інсульт, ліва частина її обличчя обвисла, і вона змушена була носити чорну пов’язку на оці. «Прийшов Джеф, і ми разом сміялися, кепкуючи з цієї монахині з пов’язкою на оці, деформованим обличчям та геть старомодним габітом. "Ох і божевільні ці християни", — сміялися ми тоді».
Джеф вийшов із кімнати, і Пол мав намір просто переключити канал, коли «мати Анжеліка сказала щось таке мудре, справжнє та щире, щось що так міцно вразило мене», — згадує він сьогодні.
«"Розумієш, Бог створив нас, аби ми були щасливими сьогодні і в прийдешньому житті. Він піклується про тебе. Він слідкує за кожним твоїм рухом. Жоден, хто кохає тебе, не здатен цього зробити", — говорила вона тоді, а її добре око світилося з‑за окулярів», — розповідає чоловік. Вона зачепила його за живе того дня, Пол і незчувся, як почав дивитися програми на «EWTN» за її участі.
«Вона справді сильно вплинула на моє життя, я дуже її полюбив, однак у той же час я повинен був її приховувати. Я завжди перемикав канал, коли до кімнати входив мій партнер. Так траплялося лише тоді, коли я дивився порнофільми. Я також не хотів, що хтось мене побачив за таким заняттям», — розповідає чоловік. Мати Анжеліка сприяла тому, що Пол після багаторічної перерви знову повернувся до Церкви: «Я не відчував ніякої дискримінації у Католицькій Церкві. Мені ніхто ніколи не сказав, що я погана людина, що зі мною щось не так. Католицька Церква відкрита для усіх!» Це дуже непокоїло його, адже він добре усвідомлював, що йому доведеться попрощатися зі своїми численними друзями та навіть клієнтами, коли вони дізнаються, що він належить до Католицької Церкви. І так справді сталося.
«Люди були шоковані, коли дізнавалися, що я — освічена та в міру інтелігентна людина — можу вірити в Ісуса Христа. Я повідомив лише кільком друзям, що знову повернувся до Церкви», — згадує Пол. Однак він ніколи не жалкував про цей крок. Мати Анжеліка також допомогла йому відкрити для себе «Courage International», організацію, що за підтримки Ватикану провадить душпастирство для осіб із гомосексуальними нахилами, допомагаючи їм пізнавати Бога, надаючи змогу будувати справжню приязнь та вчитися жити у чистоті.
Сьогодні Пол ділиться своїм досвідом під час численних зустрічей та конференцій, більше того — він вважає своїм обов’язком розповідати про чуда, які Бог здійснив у його житті: «Я постійно дякую Богові, який не забув про мене тоді, коли я протягом довгих років не пам’ятав про Нього».
За матеріалами: CNA
фінансово.
Щиро дякуємо!
