Митрополит Мокшицький не вважає війну на Донбасі Божою карою за злочини народу. Офіційна заява

У зв'язку з публікацією Андрія Павлишина, до котрої посилаються сайти «Онлайн Експрес» і «Zaxid.net», у якій ідеться про те, що Митрополит «вважає слушною смерть українських, російських, голландських, американських і інших дітей на Донбасі, а загибель тисяч українських військових, в т.ч. українських громадян польського походження "справедливим" (…) покаранням України за відмову визнати події на "Волині" "геноцидом"», Секретаріат архієпископа засвідчує, що архієпископ ніколи не стверджував, як це йому приписують, що події, які відбуваються на Донбасі, у Криму чи будь-де інакше, – це покарання за гріх геноциду, вчиненого представниками української національності проти польського населення Волині в 1943 році. В історії Церкви є достатньо прикладів того, що Церква відкидає такого роду інтерпретацію конкретних подій як кари Божої за певні людські вчинки. Таке тлумачення може бути лише предметом приватної думки. Слова митрополита про те, що необхідно виражати жаль і перепрошувати за гріх, потрібно розуміти в релігійному контексті, адже слово «гріх» тільки в цьому контексті функціонує. Жаль і прохання про вибачення скеровуємо насамперед до Бога, однак Євангеліє вказує на потребу спершу в такому випадку примиритися з братом.

З іншого боку, варто пам'ятати слова Другого Ватиканського собору, про те, що «мир це справа справедливості» (GS), і слова святого Йоана Павла ІІ, який писав, що «мир – це плід любові»[1], вказуючи на їхнє підставове значення. Усе вчення цього святого, великого друга українського народу, було пов'язане з підкресленням значення правди в особистому й суспільному житті.

Тож Секретаріат прагне висловити жаль у зв'язку з використанням слів архієпископа, проінтерпретованих незгідно з його намірами, для досягнення короткотермінових політичних цілей. В останні роки Римсько-Католицька Церква й сам архієпископ Мєчислав Мокшицький неодноразово виступали у стосунках із Апостольським Престолом і на міжнародній арені як прибічники створення умов для розвитку вільної та справедливої ​​України.