Фото: gosc.pl
Нотатки після медійного семінару
У рамках п’ятого семінару, організованого Асоціацією католицької преси, а особливо зусиллями о. Юрія Блажиєвського (головного редактора «Скинії) і пані Анни Пецюх (головної редакторки «Кани»), 23 червня цього року представники різних редакцій медіа і видавництв, які мають стосунок до УГКЦ і РКЦ в Україні, мали нагоду проаналізувати діяльність одного з найпотужніших медіапідприємств Польщі — Instytut Gość Media.
У затишку Патріаршого дому у Львові, в атмосфері, не позбавленій й гумору, католицькі журналісти і видавці протягом цілого дня заслухали кілька ґрунтовних доповідей, які розкрили широкий горизонт функціонування польських католицьких медіа.
Першим виступив головний редактор тижневика Gość Niedzieleny (далі – GN) о. Марек Ґанцарчик, який представив історію й актуальний стан цього видання. 94 роки тому в Катовіцах, що неподалік Кракова, ще не було дієцезальних структур, а вже було засновано видання під згаданою назвою. У перший рік на шпальтах часопису навіть з’явилася перша реклама. Невдовзі розпочали й видання у Ченстохові католицького журналу Niedzielа. До цього спричинився о. Теодор Кубіна, перший редактор GN, який із Катовіц був переведений єпископом в згадане місто. На сьогодні це два найбільших у Польщі католицьких часописи. В 1939 році дуже коротко нацисти дозволили видавати Gość Niedzieleny, а потім журнал закрили.
Після закінчення II Світової війни Gość Niedzieleny почав вкорінюватися у польських парафіях. Комуністична влада теж мала свої застереження щодо змісту статей, але тижневик далі видавався. Коли у Польщі впав комунізм, у багатьох дієцезіях почали видавати нові часописи. З точки зору сьогодення отаке роздрібнення преси поміж адміністративними одиницями Церкви, на переконання отця Ґанцарчика, стало найбільшою помилкою. Немало видань згодом припинило свою діяльність. На сьогодні також важко створити у Польщі єдине радіо, яке би представляло позицію Католицької Церкви.
Масштаби поширення тижневика Gość Niedzieleny доволі значні. Журнал має 20 редакцій у польських дієцезіях. Кожен випуск має всередині додаток, який стосується подій і проблем конкретного регіону. На думку головного редактора католицького місячника, ці додатки мають плюси й мінуси. Плюс полягає в тому, що відбувається закорінення на якомусь регіональному рівні, мінус – це щотижнево 160 нових сторінок, до створення яких задіяні 50 осіб і до того ж додаються відповідні редакційні видатки. Понад 5 років журнал Gość Niedzieleny з поміж усіх польських газет і журналів, які вважаються опінієтворчими, має найбільші продажі. Наклад тижневика становить 120 тисяч примірників.
Одним з головних викликів о. Марек, як керівник видання, вважає постійну потребу в статтях, які формують громадську думку щодо певного питання. Якщо таких матеріалів не буде, то часопис GN може стати суто історичним за змістом.
У другій частині представлення редактор журналу вказав кілька основних чинників, які сприяють теперішньому стану GN:
- традиція понад 90 років;
- підтримка з боку єпископа дієцезії;
- продаж на засадах вільного ринку.
- найважливіше: гасло — Те, що робимо, мусить бути найкраще.
Окрім такого доброго стану видання і медіапідприємства, є фактори, які негативно впливають загалом на католицьку журналістику. Якість медіа в Польщі знизилася протягом останніх 20-ти років. Поява інтернету суттєво змістила принципи журналістики. Тому ще одне з головних завдань редакції, за словами о. Марека Ґанцарчика, — підбір якнайкращих фотографій і небанальна мова. Щодо останнього, то на це впливає те, чи творець тексту є особою, яка не лише здобуває інформацію, але також знає, що відбувається насправді. На перший погляд може видаватися, що отримати інформацію порівняно з попередніми роками стає набагато простіше, водночас існує проблема: яка ж інформація є правдивою? В Польщі також існує тенденція серед журналістів — звичайне копіювання і вставлення запозиченого, чого редакція GN уникає при створенні контенту. Журналіст-«переклеювач», на думку отця Ґанцарчика, це велика проблема і як з цим боротися, то сьогодні на це ще нема готових рецептів у глобальному вимірі.
Наступна, не менш цікава, доповідь стосувалася душпастирської ролі місячника Mały Goṡć (далі – MG). Головний редактор видання Ґабріела Шулік також коротко розповіла про історію цього журналу, який засновано в 1926 році як місячник для дітей і додаток до GN. Коли MG виповнилося 90 років, один із читачів знайшов в своєму родинному архіві перший номер, який редакція вважала втраченим. У часі війни нацисти недовго дозволили видання журналу. Потім MG видавався з 1945 по 1958 рр. Журнал, заборонений комуністичною владою і відновлений аж в 1982 р., стає самостійним часописом. Тодішній папа Йоан Павло II короткою телеграмою благословив видання. В 1993-1996 рр. в редакції був важкий період з матеріального огляду, навіть змінили логотип – замість повної назви було скорочення: «MGN». З 1996 р. журнал отримав більший формат і навіть потім його наклад перевищив число примірників тижневика GN.
У 2005 році головним редактором оновленого місячника став о. Марек Ґанцарчик, на обкладинці журналу було змінено логотип з метою об’єднати його із «батьківським» GN. З того часу обсяг видання становить 48 сторінок. В 2017 р. редакція уточнила свою аудиторну групу – підлітки й учні старших класів. На сьогодні наклад MG – 90 тис. прим. Кожен випуск місячника супроводжується додатками до теми номера. Як наголосила у виступі Ґабріела Шулік, основними рубриками (з поміж інших) цього католицького видання є «Можеш мати таку книжку» (презентація нових книжок від видавництв), «Нічого собі гість» (співак чи окрема музична група), «Чому так?», «Спорт», «Знайди відмінності у картині» тощо. Практичним матеріалом можна вважати сторінки, де є поради, що можна спільно творити із батьками, де подорожувати та ін.
У ще одній вагомій для редакції рубриці «Улюблені проблеми» мама і вчителька із багаторічним досвідом пані Іза відповідає на всі чисельні листи дітей та молоді (іноді це сотні питань). Завдяки своїм порадам і настановам пані Іза врятувала у лоні матерів дітей, які могли й не прийти на цей світ, тобто змогла переконати не робити аборт. Найбільш читана сторінка MG – «Гудзик із петелькою».
Місячник потрапляє до своїх юних читачів завдяки рішенню батьків купувати його при конкретній парафії.
Найбільшим досягнення редакції юнацького католицького журналу протягом останнього часу, за словами Ґабріели Шулік, є рорати ‒ душпастирські матеріали. Священнослужителі по суті з допомогою MG отримують готові матеріали для проповідування і катехизації. Також редакція місячника організовує різноманітні акції для того, щоб підтримувати взаємозв‘язок із своїми читачами і розширювати горизонти їх знань про те, що відбувається у світовому християнстві. Наприклад, була проведена акція на підтримку дітей в Руанді.
Фото: Стефан Дмитришин
Слухачі семінару «засипали» членів редакції багатьма питаннями, адже напрацьована база медіапідприємства для католицьких журналістів України викликала не лише захоплення, але й «добру» заздрість. Одне з питань стосувалося того, як зароджуються ідеї для реалізації багатьох проектів Instytut Goṡć Media. Отець Марек Ґанцарчик знову ж таки повернувся до думки, що ідеї пов’язані з церковним контекстом. Від самого початку GN мав стати допоміжним засобом для душпастирської праці. І сьогодні успіх католицьких журналів залежить від того стану, як виглядає середньостатистична парафія в Польщі. Якщо на ній немає праці з дітьми – тоді нема там журналу MG. Також отець Марек, як досвідчений екс-редактор MG, відповідаючи на одне із питань, звернув увагу на те, що сьогодні він з обережністю ставиться до інтерв’ю із зірками музики й кіно на шпальтах журналу GN, які декларують свою приналежність до Католицької Церкви, тому що їх моральний спосіб життя потім може змінитися.
У другій половині дня працівник Instytut Goṡć Media Пьотр Студол висвітлив основні пункти реалізації видань цього проекту. Останнім слово мав знову ж таки головний редактор GN отець Марек Ґанцарчик, який показав організацію праці редакції й фінансові аспекти.
Низка семінарів, організована Асоціацією католицької преси, а особливо цей останній, поставила перед теперішніми католицькими журналістами й видавцями України багато завдань. Серед них – як ефективно дійти до свого «церковного» читача; як не «виживати» на інформаційному ринку, а рухатися вперед; як представити у своєму середовищі вагомість свого проекту; як допомогти світським журналістам якісно висвітлювати проблеми Церкви та ін. Розв’язання цих завдань, як показує теперішня релігійна й економічна ситуація в Україні, — це справа не року чи кількох, це тяжка й рутинна праця всіх членів церковних спільнот, не тільки редакцій. Водночас семінари АКП заклали цеглинку у те, щоб працівники різних католицьких ЗМІ змогли спільно аналізувати ці завдання.
фінансово.
Щиро дякуємо!
