Це прозвучить дещо дивно, але якщо ви хочете бути по‑справжньому щасливою людиною — перестаньте наполегливо йти до щастя як до мети. Або ж до мети як до щастя…
Джо Де Сін, засновник та головний виконавчий директор Spartan Race, Inc., розповів про те, що треба любити сам процес досягнення мети.
«Забудьте про мотивацію. Забудьте терміни. Забудьте про високу мету. Забудьте те, чого ви мріяли досягнути в житті. Спитаєте, чому? Якщо для вас на першому місці — мета, ви будете нещасні 99% свого часу. 1% щастя, що залишився, не компенсує нічого.
Про це нелегко говорити. Я все своє життя був надзвичайно цілеспрямованою людиною, мені незвично говорити про якийсь “секрет успіху”. Ще з дитячих років я працював на досягнення своєї мети, і це зробило мене тим, ким я є зараз.
Переслідуючи багато цілей, я натрапив на Джея Джексона, який розказав мені, що досягнення цілей — не відповідь.
Хто такий Джек Джексон? Він завуч у середній школі в Пало-Альто (це та людина, яка скаже вам, що кожний день — це пригода). До такої діяльності — можливо, вас це й не здивує — він займався боротьбою. Джей зрозумів, що секрет стати щасливим криється не в меті, а в процесі».
Любіть сам процес досягання мети — він і є ключем до щастя!
Є кілька причин, чому важливіше любити процес, аніж факт досягнення мети. По‑перше, як я говорив раніше, досягнення мети становить лише 1% вашого загального часу. Тому, якщо ви щасливі від того, що досягнули чогось, то радітимете лише 1% від усього часу.
«Якщо навчання в найкращому коледжі — це те, що може зробити вас щасливим, ви ніколи не будете щасливі в школі. А все тому, що ви не потрапите до коледжу, доки навчаєтесь у школі», — казав Джей Джексон.
Потрапити до коледжу — це одноразова дія, яка станеться з вами після школи, а потім студенти починають думати, що вони не там, де хочуть бути. Те саме стосується і цілей: поки ви їх не досягнули, почуватиметеся нещасними. А коли таки досягнете, то поставите нову «планку», і знову станете нещасливими.
Я завжди кажу людям, що час — це найцінніший ресурс у нашому житті. Якщо ви більшу його частину нещасні, то чи справді досягнете чогось?
По-друге, важливо любити процес досягнення мети, бо щастя робить вас активнішим. Джей пояснює це, порівнюючи з фізичним вправами.
«Якщо я дістаю задоволення від свого тренування і люблю цим займатись, то я насолоджуватимуся ним упродовж всього часу», — зазначає він.
В усьому потрібно бачити привілеї
По-третє, якщо вам подобається сам процес, то ви легше впораєтеся з невдачами. Порівнюючи це з навчанням, Джей каже: «Студент, якому подобається сам процес, може сказати: «Я знаю, що зробив, що вивчив, і що я старанно працював, тому я пишаюсь цим».
Дні Джея наповнені людьми, які кричать на нього; він мусить карати декого з дітей, наказуючи їм поводитися гарно. Але попри це він намагається знаходити способи любити те, що робить.
Про поради Джея легше сказати, аніж дотримуватись їх. У сучасному суспільстві нам промили мізки, щоб ми постійно почувалися нещасними. Але Джей вважає, що ми можемо повернути цей процес назад: кожен сам для себе. Якщо ми навчимося любити процес виконання різних буденних справ, то почуватимемося щасливими.
Якщо ви можете навчитися бачити боротьбу як привілей і полюбите сам процес, ви будете щасливі щодня — аж до дня досягнення своєї мети.
Для християнина остаточна мета — це Царство Боже, єдність із Богом. Але помиляється той, хто вважає, що до Його Царства можна потрапити тільки по смерті. Хто не навчився бути щасливим на землі і жити вже тут у близькості з Богом, той не знатиме, що робити з цим Богом цілу вічність!
Учімося жити щасливо, цінуючи кожну мить і радіючи всьому, що Бог дає, бо для того й прийшов Спаситель у світ — аби ми мали життя, і мали його в повноті (див. Йн 10, 10).
Молитва віри, прославлення і подяки
Поклоніння, хвала і подяка
За матеріалами: Мізки.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
