Римо-католицький календар
Читання з Книги Чисел.
Тими днями сини Ізрáїля знову стали плакати: «Хто дасть нам м’яса їсти? Пригадуємо собі рибу, що задарма їли в Єгипті, огірки, дині, пір, цибулю, часник; а тепер душа наша прагне: нема нічогісінько, сама лише манна перед нашими очима».
Була ж манна, наче коріандрове насіння, а колір її, як колір кришталю. Народ розсипався і збирав її і молов на жорнах або товк у ступах, то й варили її в горщиках і пекли пляцки; а на смак була вона, мов тістечко на олії. І коли вночі спадала роса на табір, то спадала на нього й манна.
Вчув Мойсей, що народ плаче в родинах своїх, кожен коло входу до свого шатра, і гнів Господній запалав вельми. Стало прикро Мойсею і сказав він до Господа: «Чому Ти вчинив погано своєму слузі? Чому не знайшов я ласки в очах у Тебе, що он тягар усього цього народу Ти звалив на мене? Чи то ж я зачав увесь той народ? Чи то ж я породив його, що Ти менікажеш: носи його, мовляв, на лоні в себе, як то годувальниця носить немовлятко, аж до землі, про яку Ти клявся їхнім батькам? Звідки взяти мені м’яса, щоб дати усьому цьому народу? Ось вони з плачем насіли на мене, кажучи: “Дай нам м’яса їсти!” Не можу я сам нести увесь люд оцей; занадто тяжкий він для мене. Якщо й далі так обходитимешся зі мною, то ліпше, молю, вбий мене, коли я знайшов ласку в очах Твоїх, щоб я не бачив більше горя мого».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 81(80), 12-13. 14-15. 16-17 (П.: пор. 2а)
Співайте Богу, нашій допомозі.
Мій народ не почув голосу Мого, — *
Ізрáїль Мене не послухав.
І Я відпустив їх через закам’янілість їхнього серця; *
вони живуть за забаганками своїми.
Якщо би Мій народ Мене послухав, *
якщо б Ізрáїль ходив дорогами Моїми, —
Я скоро впокорив би ворогів їхніх, — *
наклав би Мою руку на тих, хто їх утискає.
Вороги Господні підлещувалися би до нього, *
і їхня доля була би вирішена навіки;
добірною пшеницею Я їх нагодував би, *
і медом зі скелі Я би їх наситив!
Спів перед ЄвангеліємЇ
Мт 4, 4б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Не самим хлібом житиме людина,
але кожним словом, що виходить з уст Божих.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 14, 22-36.
† Читання святого Євангелія від Матея.
Після того як люди наситилися, Ісус звелів своїм учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей. Відпустивши народ, піднявся сам на гору, щоб молитися. Як настав вечір, Він залишався там на самоті.
Човен уже був багато стадій від землі; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер. У четверту сторожу ночі Ісус попрямував до них, ідучи по морю. А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.
Зараз же сказав їм Ісус: «Відваги, це Я, не бійтеся!»
Петро, озвавшись до Нього, сказав: «Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!»
Він же сказав: «Іди!»
І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса. Та, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: «Господи, спаси мене!»
І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: «Маловірний, чому ти засумнівався?»
Коли вони увійшли до човна, вітер стих. А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: «Ти насправді є Божий Син!»
Перепливши, ступили на землю Генісаретську. Впізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю Його одягу; і ті, хто доторкався, — одужували.
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Навчитися ходити по воді (о. Кирило Лесько)
фінансово.
Щиро дякуємо!
