«Ваше покликання і місія — уважно вдивлятися в дійсність, що вас оточує, не затримуючись на тому, що на поверхні, а водночас вдивлятися в таємницю Бога, аби розпізнати, де Він об’являється».
Так написав Святіший Отець у посланні до членів Симпозіуму італійських Інститутів мирянського життя, який відбувся у Папському патристичному інституті «Augustinianum» 28‑29 жовтня 2017 року в Римі.
Захід, організований Італійською конференцією Світських інститутів за співпраці з Конгрегацією Інститутів богопосвяченого життя та Спільнот апостольського життя відбувся з нагоди 70‑річчя Апостольської конституції «Provida Mater Ecclesiae».
Вселенський Архиєрей нагадав, що цей документ Пія ХІІ був, у певному сенсі, революційним, адже визначив нову форму посвячення Господеві: посвячення мирян та дієцезіального кліру, які відчували покликання жити євангельськими радами у світі, в якому перебували з огляду на свій життєвий стан і працю.
«Сьогодні ви покликані бути покірними та захопленими носіями, у Христі та у Його Дусі, сенсу світу та історії. Ваше захоплення зроджується від завжди нового подиву Христом Ісусом, Його унікальним способом жити й любити, зустрічати людей, зцілювати життя, нести утішення. Тому ваше “бути всередині” світу це не суто соціологічний стан, але богословська дійсність, яка дозволяє вам бути уважними, бачити, слухати, співстраждати, разом радіти, передчувати потреби», — пише Папа. Завдання членів Світських Інститутів — бути у світі пророчою присутністю у дуже конкретний спосіб, нести у світ, тобто в ту дійсність, у якій вони перебувають, Боже слово, яке бажає сказати Господь.
Це вимагає не так усного передання, як дієвого свідчення. «Ми говоримо те, що Бог прагне промовити до світу, діючи у світі», — підкреслив Святіший Отець, зазначаючи, що, зокрема, у наш час, коли перед обличчям труднощів можемо відчути спокусу ізолюватись у своєму зручному, безпечному просторі, віддаляючись від світу, завдання членів Світських Інститутів полягає в тому, щоб «бути всередині», як присутність, що здатна перемінити. Це непросте завдання; це шлях, який передбачає хрест; однак «Господь хоче пройти його разом із вами».
Далі Святіший Отець дав кілька духовних порад, які можуть допомогти членам Світських Інститутів на їхньому шляху, підсумовуючи їх п’ятьма дієсловами: молитися, розпізнавати, поділяти, додавати відваги та мати співчуття. Молитися, щоб бути з’єднаними з Господом Богом, близькими Його серцю, слухати Його голос у різних життєвих ситуаціях. Розпізнавати — це вміти відрізняти головні речі від другорядних, аби змогти побачити відповідальності й завдання, які потрібно прийняти. Це стосується як особистого розпізнавання, так і спільнотного, для якого індивідуальних зусиль буде замало.
Дієслово «поділяти» спонукає розділити з іншими людьми їхню складну, іноді, навіть трагічну долю, з любові до них, за прикладом Ісуса Христа. Додавати відваги передбачає, з Божою благодаттю, не втрачати довіри та в усьому бачити добро. Це запрошення, яке ми отримуємо в кожній євхаристійній відправі: «Вгору серця».
Мати співчуття до світу і людей — навіть тоді, коли вони все роблять для того, аби його втратити, треба дати огорнути себе співчуттю, яке походить від Святого Духа Христового, робить нас вільними і сповненими пристрасті, захвату, дозволяє «залишатися всередині світу», як сіль та дріжджі.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radio Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
