Зрозуміти те, що незрозуміле

Роздуми над Словом Божим на суботу ІІІ Великоднього тижня

«Жорстока ця мова» та «у Тебе слова життя вічного!». Дві протилежні реакції викликає одна і та сама промова Ісуса Христа, в якій Він говорить про Євхаристію: «Бо тіло моє – їжа правдива, і кров моя – правдивий напій».

Чи Бог може стати людиною, щоб я Його міг доторкнутися з Ним розмовляти? Чи Бог, стаючи людиною, може страждати, підлягати стражданню і смерті? Ким тоді є цей Господь? Чи Він справді Господь? Про що говорить цей Чоловік, коли каже, що Тіло Його це справжня їжа, а Кров — правдивий напій?..

Повірити, що Бог так сильно любить мене, грішну людину, аж захоче жертвуватися за мене в такий спосіб, щоб я міг споживати Його Тіло і Кров, аби я, смертна людина,міг з’єднатися з Вічним Богом? Простим людським розумом прийняти це неможливо. Потрібна благодать Святого Духа, яка дозволяє прийняти цю істину наче зсередини, серцем. Дух Святий дає нашій душі здатність прийняти одкровення Боже просто і зрозуміло, в такий спосіб, що вони не суперечать нашому розуму та логіці.

Завдяки дії Святого Духа в нашому серці ми розпізнаємо в маленькому шматочку білого хліба, який священик підносить над вівтарем під час Святої Меси, нашого Бога і Господа, і з глибини нашої душі виривається: «Господь мій і Бог мій!»