Під час Тайної Вечері Ісус Христос вказує на три істини, що лежать в основі Христової Церкви: Пресвятою Євхаристією Господь вчить нас любові; обмиванням ніг апостолам навчає служіння, і також вказує на те, що слуга ніколи не більший від свого пана.
Про це нагадав Папа Франциск у проповіді під час Святої Меси у Домі св. Марти в четвер, 26 квітня 2018 р., коментуючи євангельський уривок на цей день, пише Радіо Ватикану.
Спаситель під час Тайної Вечері прощається зі своїми учнями, звертаючись до них із довгою та дуже гарною промовою, яку переповідає нам святий євангеліст Йоан. При цьому Він довершує два жести, які є фундаментальними для Церкви: Ісус дає своє Тіло їсти і свою Kров пити та обмиває ноги своїм учням. Із цих двох жестів Спасителя зроджуються дві заповіді, які дозволяють Церкві зростати і розвиватися.
Першою заповіддю є заповідь любові: не лише любити ближнього, «як себе самого», але «так, як Я вас полюбив». Йдеться про безмежну любов, без якої Церква не може дихати і прямувати вперед. Без такої любові Церква перетворюється на порожню інституцію, позбавлену внутрішньої суті, де існують лиш зовнішні безплідні жести. А друга заповідь випливає з обмивання ніг, що вказує на обов’язок служіння ближнім: «Тож коли вмив вам ноги Я — Господь і Учитель, — то й ви повинні обмивати ноги один одному» (Йн 13, 14).
Однак Ісус перестерігає своїх учнів: «Ви можете служити, але ви послані Мною. Ви не більші за Мене». Адже слуга не більший, ніж його пан, а посланий не більший за того, хто його послав. Цим Христос вказує на справжню покору: на те, що учень має усвідомлювати, що Христос більший за всіх і ми повинні Йому служити, а не використовувати Його.
Підсумовуючи, Вселенський Архиєрей зазначив: якщо ми будемо виконувати ці дві заповіді й пам’ятати при цьому, що ми лише слуги, а Він — Пан, то ніколи не зіб’ємося з правильного шляху, ніколи не помилимось. Прикладом у цьому є для нас численні мученики і святі, які жили саме так: люблячи інших, служачи своїм ближнім та усвідомлюючи, що вони — лише слуги Господні.
А на закінчення Святіший Отець заохотив дозволити, щоб Ісус поглянув на кожного з нас так, як тоді Він дивився на своїх учнів. Дозволити, щоб Його погляд увійшов у нас, бо лише тоді ми відчуємо Його любов і нас переповнить сором за наші грішні вчинки. У ту мить варто повторити слова апостола Петра: «Господи, Ти знаєш все; Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ти знаєш, що є у моєму серці!»
фінансово.
Щиро дякуємо!
