Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 2 травня
Сьогоднішнє Євангеліє міститься в контексті свята Наметів. Це свято в Новому Завіті згадується лише тут, у цьому розділі. Його святкували на початку осені і воно тривало один тиждень. Тоді дякували Господу за плоди полів та просили про дощ. Протягом святкового тижня юдеї мешкали в наметах, розставлених у дворах та на терасах Єрусалима, щоби згадати побут євреїв у пустелі за часів Виходу. Відбувалися процесії від купальні Силоам, звідки било джерело, до Храму. Також приділяли багато уваги нічному освітленню Святині.
Лише коли Його рідня пішла на свято, після них, інкогніто, Ісус йде у Єрусалим. Він відкинув спокусу проявити себе в товаристві великої рідні, зробити шоу.
Мешканці Єрусалима знали про згубний задум влади, тому вони так дивуються, що Ісус вільно промовляє на публіці. Вони добре знали месіанське богослов’я. Вони знали, що походження Ісуса з Галілеї є вирішальним знаком, яке виключає Його месіанську сутність. Але походження Ісуса є справжньою таємницею. Незважаючи на Його позірне походження з Галілеї, земною Батьківщиною Ісуса є Юдея. Поза тим, біля витоків Його життя й місії стоять не люди, а Бог.
Ісус повторює вголос і в іронічних висловах попередні переконання мешканців Єрусалима щодо розуміння Його сутності та походження. Ці юдеї занадто покладаються на свої знання, хоча й живуть у повному незнанні справжньої природи Христа. У цьому контексті Ісус натякає на своє божественне походження. Він каже, що прийшов не від себе самого, але був посланий Богом. Той, Хто послав Ісуса, є правдомовним, тобто не бреше і нехибно об’являється в тому, Кого послав. Незнання Бога і Його Посланця недругами Ісуса є трагічною реальністю, яка проявляється навіть в розмовах при Останній Вечері (див. Йн 16, 3; 17, 25).
Вороги Ісуса не можуть схопити Його, бо ще не надійшов час Його смерті й воскресіння.
фінансово.
Щиро дякуємо!
