Єпископ Б’єнвеню Манаміка Бафуакуаху — ординарій наймолодшої дієцезії в Конго. Він дав інтерв’ю, розповідаючи про будні католиків свого краю.
«Лиш віднедавна Церква в Конго отримує назад землі, втрачені внаслідок поширення протестантських сект. Однак загроза від них надалі актуальна», — каже єпископ дієцезії Долізі.
На запитання про доступ до медичної опіки він відповідає: «Тільки дієцезія Пойнт-Нуар могла собі дозволити виплачувати страхові внески за священиків. У моїй дієцезії найбільша турбота та, чи священики взагалі матимуть що їсти. Нам бракує достатньої кількості їжі, а що вже казати про проблеми охорони здоров’я», пише Deon.
Єпископ Долізі зазначив також, що хоча Конго славиться покладами нафти, то це багатство ділять між собою нечисельні впливові й сильні люди. Решта народу живе нижче за соціальний мінімум, часто голодує. «Тут немає навіть безпечної питної води», — говорить про свою дієцезію цей ієрарх.
Більшість цих проблем корениться не тільки в бідності, але також у релігійному синкретизмі, який активно шириться. Люди «протікають» через спільноти, вони залишаються десь так довго, доки їм пропонують допомогу. Єпископ з розумінням ставиться до таких ситуацій, однак застерігає, що це призведе не тільки до кризи Церкви, але й стане серйозною духовною загрозою для самих вірних.
«Під час виборів один з кандидатів відправив просто неба молебень до місцевого божка, аби здобути більшу підтримку. Через два тижні тими самими вулицями йшла процесія Божого Тіла з Пресвятими Дарами. Кандидат програв вибори і звинуватив священика, що той кинув закляття на його божка. Священика побили», — описує ситуацію єпископ Бафуакуаху.
В дієцезії Долізі вжито особливих заходів обережності щодо кандидатів, які розпізнають своє покликання. За верхню межу прийнято 22 роки. Це має запобігти надходженню чоловіків, яким просто не склалося життя і вони шукають праці в Церкві. Дуже часто такі люди сформовані язичницькими віруваннями і в них немає справжньої віри у Христа. «Буває, що хтось дуже добре грає свою роль. Ми повинні дуже глибоко вкоренити християнство в людях. Зосереджуємося на адорації і таїнствах. На горизонті також з’являється масонство, це справжня трагедія», — підсумовує ієрарх.
На завершення інтерв’ю єпископ ділиться з читачами ще однією історією, яка його сильно зачепила. «Один з наших міністрантів, Ален, раптово зник. Не було по ньому й сліду аж два роки. Наш парафіянин знайшов його вже як власника крамнички: він став мусульманином. Я спитав його, навіщо він це зробив, а той відказав коротко: іслам дав мені утримання, жінку і крамницю. Тепер він вивчає Коран і рекрутує інших чоловіків».
Фото: ACN