Цієї неділі після молитви «Ангел Господній» Папа Франциск попросив молитися за важливу зустріч, заплановану на цей тиждень.
«Дорогі брати й сестри, від четверга до неділі у Ватикані відбуватиметься зустріч голів усіх єпископських конференцій на тему захисту неповнолітніх у Церкві. Заохочую молитися за цю зустріч, яку я скликав як акт великої душпастирської відповідальності перед лицем нагального виклику нашого часу». Так сказав Святіший Отець у неділю 17 лютого 2019 року.
Для чого ця зустріч і що вона дасть?
Напередодні зустрічі «Захист неповнолітніх у Церкві», що відбуватиметься у Ватикані від 21 до 24 лютого 2019 р., референт її оргкомітету о.Ганс Цолльнер SI в інтерв’ю для Vatican News розповідає про очікування, приготування та конкретні цілі цього заходу.
Отець Цолльнер очолює Інститут психології Папського Григоріанського Університету та Центр захисту неповнолітніх, є членом Папської комісії захисту неповнолітніх. Святіший Отець увів його до складу оргкомітету зустрічі «Захист неповнолітніх у Церкві», яка від 21 до 24 лютого збере у Ватикані глав Східних Католицьких Церков, голів єпископських Конференцій та очільників дикастеріїв Римської курії.
Будувати довіру і сприяти усвідомленню того, що захист дітей і молоді — це спільне завдання. На цьому наголошує о.Ганс, описуючи мету зустрічі голів єпископатів, присвячену захистові неповнолітніх. Він підкреслює, що ця зустріч «не є ні початком, ні кінцем старань Церкви» у цій сфері.
Як референт комітету, священик зазначив: великий виклик для організаторів зустрічі полягає в тому, що Вселенська Церква об’єднує найрізноманітніші культури, ментальності, звичаї та способи мислення. В кожному контексті є своє сприйняття дитинства, спосіб сприйняття авторитету, а також різне розуміння інтимності та встановлення її меж. Тому необхідно бути дуже уважними, щоб уникнути того, що всі, говорячи про те саме, насправді мають на увазі різні речі. Щоб відповісти на цей виклик, потрібно, з одного боку, пам’ятати про вселенську природу Церкви, а з іншого — приділяти достатньо уваги темі багатокультурності, яка раніше не розглядалася належним чином.
Багато вірних вимагають швидких і конкретних результатів у справі захисту неповнолітніх у Церкві, оскільки йдеться про дітей та молодь. Референт пояснив, що вже є певні негайні процедури, зокрема, усунення з посади та позбавлення духовного сану осіб, які скоїли такі злочини. Але, на його думку, необхідні також процеси, які б «сприяли глибоким перемінам поведінки та посилювали чутливість до людей, що стали жертвами зловживань».
Запровадження цих процесів вимагає діалогу і спілкування, які не повинні залишитися словами, зазначив о.Ганс Цолльнер. Він додав, що «лютнева зустріч не є ні початком, ні кінцем старань Церкви у сфері захисту дітей і молоді». Після цієї зустрічі можна сподіватися постійного спілкування в Церкві, про те, як втілювати в життя лютневі рішення.
Отець Цолльнер підкреслив, що серед доповідачів будуть як представники духовенства, так і миряни, чоловіки та жінки, що представляють різні континенти і професії. Після доповідей відбудеться обговорення в групах, де учасники зустрічі матимуть нагоду висувати конкретні пропозиції. Папа Франциск буде присутній під час усієї зустрічі й на завершення зробить підсумок доповідей та обговорень.
Також у зустрічі братимуть участь особи, що постраждали від зловживань, щоби їм «приділити увагу і шану, яких вони дуже часто і довго не отримували з боку Церкви». Святіший Отець звернувся з проханням до всіх учасників зустрічі: напередодні особисто налагодити контакт і спілкуватися з жертвами зловживань на територіях свого служіння.
«Все те, що обговорюватиметься під час зустрічі в Римі, завдяки її учасникам, стане початковим етапом шляху у місцевих Церквах, де можна буде побачити результати», — зазначив о.Цолльнер. Він також висловив сподівання, що учасники усвідомлять власну відповідальність як провідники у цій сфері; що будуть з’ясовані певні необхідні інструменти, які потім потрібно буде застосовувати; що будуть визнані та усунені дотепер наявні перешкоди у належному ставленні до зловживань.
«Було б великою радістю, — додав референт на завершення, — якби нам вдалося пробудити інтерес людей до зусиль Церкви на користь захисту дітей і молоді, збудувати довіру та сприяти усвідомленню того, що захист дітей і молоді — це наше спільне завдання, у яке може зробити внесок кожен чоловік і кожна жінка у сфері своєї діяльності».
Завдання — не правове, а культурне
Доконечним є запровадити в Церкву нову культуру, «яка матиме на меті насамперед не захист доброго імені інституції, а страждання і справедливість жертв», — сказав Федеріко Ломбарді SJ, колишній директор прес-бюро Апостольського Престолу, повідомляє КАІ. На очікуваній зустрічі він модеруватиме пленарні засідання.
Проблема сексуальних зловживань, зазначив італійський єзуїт, розпочалася не вчора. «Папи останніх 15-20 років боролися з цієї проблемою. Але вона триває надалі й ми маємо справу з новими кризами, бо вона виходить на світло в країнах, де її досі не вивчено як слід. Ми вже багато чого навчилися — але, можливо, тільки в певних місцях, у конкретних країнах, дієцезіях, але ще немає достатнього розуміння в усій Церкві, в усіх частинах світу».
Важливо слухати жертв, розуміти, які глибокі їхні рани. «Ми в минулому цього не усвідомлювали. Вважали, що можемо жити в культурі мовчання, що краще про таке не говорити у сім’ях, у суспільстві, в Церкві. Навіть коли це ставалося, ми проходили обік мовчки, гадаючи, ніби мовчання — найкращий спосіб противитися цій проблемі. Тільки тепер ми зрозуміли, що це проблема насправді серйозна, глибока, що вона несе величезні страждання, несправедливість, яких не можна оминати. І саме для Церкви як інституції це особливо важливо, оскільки Церква є, хоче і повинна бути вчителькою моральності, правди, правильної поведінки заради блага майбутніх поколінь», — зазначив о.Ломбарді.
Отець Федеріко говорив про обов’язковість турботи щодо відповідного добору кандидатів на священство і богопосвячене життя, щоб ці люди були зрілими також і з психологічного та сексуального погляду, «щоб не було ризику, що будуть якісь тенденції чи навіть реальні випадки, пов’язані з педофілією, які становлять величезну загрозу для молодих людей. Вибір і формація кандидатів до священства дуже важливі, а також дієцезіяльні єпископи, відповідальні за спільноти, мусять знати, як правильно реагувати, коли з’являються такі злочини або інші важливі вчинки, щоб могти ухвалювати якнайбільш відповідні рішення і заново запровадити лад у спільноті».
Папа Франциск, за словами о.Ломбарді, має широкий огляд цієї проблеми. Коренем проблеми є спосіб, у який люди переживають свої стосунки, також і всередині Церкви, а також здійснення влади як панування, а не як служіння. А отже, якщо хтось переживає свої стосунки з іншими як прагнення панувати над ними, над їхнім сумлінням, особистістю, — це очевидно може допровадити до різних зловживань, що керуються браком поваги, яку потрібно мати в усіх аспектах життя, включаючи і сексуальний вимір.
Головне, наголошує колишній директор ватиканського прес-бюро, це не захищати інституцію чи свою роль у ній, а служити людям через інституцію Церкви. «А тому неповнолітні, особливо жертви, мають бути у центрі нашої уваги більше, ніж ми самі», — додає він.
Папа Франциск скликає єпископів тому, що вони — пастирі в Церкві, мають владу провадити люд Божий. Тому саме вони мають бути основою служіння як відповідальності, щоби переказувати це своїм священикам і робити служіння живим у спільноті Церкви. Але також єпископи — перші відповідальні за життя своїх церковних спільнот, тому Папа хоче через них переказати свою позицію всій Церкві, щоб вони донесли її далі.
Наслідком зловживань чи помилок, які обтяжують чиюсь відповідальність, може бути відсторонення від обов’язків. Обов’язковим має стати принцип прозорості, щоб хід з’ясування і процедури були ясні для суспільства. Це сприяє співвідповідальності й допомозі у спільноту розв’язуванні проблем. В одних країнах єпископи зробили вже дуже багато в цій царині, створили відповідні бюро, допомогли численним жертвам, а тому знають, як виходити назустріч проблемі. В інших країнах, де цього ще не зроблено, єпископи навіть не знають, як правильно реагувати. Тому спільна зустріч єпископатів така важлива.