«Розпочинаймо цей наш шлях, озброєні вірою та духом якнайбільшої щирості, мужності та конкретності».
З таким заохоченням Папа Франциск звернувся у четвер, 21 лютого 2019 р., до Патріархів і Глав Східних Католицьких Церков, кардиналів та єпископів, чернечих настоятелів та очільників дикастерій Римської Курії, зібраних у залі синодальних засідань. Святіший Отець відкрив зустріч «Захист неповнолітніх у Церкві», повідомляє Vatican News.
Папа Франциск зазначив, що запросив їх для того, щоб «усі разом відкрилися на слухання Святого Духа та, слухняні Його проводові, почули волання найменших, які вимагають справедливості».
Від Церкви чекають не тільки засуджень лиха
«На нашій зустрічі тяжіє тягар пастирської та церковної відповідальності, яка зобов’язує нас до спільного, щирого та поглибленого обговорення в синодальному дусі того, як слід перемагати це зло, що терзає Церкву та людство. На нас дивиться святий Божий люд, очікуючи від нас не простих і само собою зрозумілих засуджень, але конкретних і дієвих заходів», — сказав Папа.
Святіший Отець запропонував учасникам зустрічі перелік деяких напрямних для роздумів, що включають пропозиції та критерії, сформульовані різними комісіями і єпископськими конференціями. Він також від імені присутніх подякував Комісії захисту неповнолітніх, Конгрегації віровчення та організаційному комітету за приготування заходу.
«Врешті, прошу Святого Духа підтримувати нас протягом цих днів і допомогти нам перемінити це лихо в можливість усвідомлення та очищення. Нехай же Пречиста Діва Марія просвічує нас у стараннях залікувати серйозні рани, які скандал педофілії завдав як найменшим, так і віруючим», — побажав Папа.
Слову Святішого Отця перебували вступна молитва та відеосвідчення. Під час молитви о.Цолльнер зачитав від імені постраждалих такі слова: «Ніхто не хотів мене почути, ні мої батьки, ні друзі, а згодом — також ні церковна влада. Ніхто не слухав ні мене, ні мого плачу. І я запитую себе: чому? Запитую себе, чому Бог мене не чув?»
У залі запала тривала промовиста тиша.
Кардинал Тагле: торкнутися ран людства
Першу доповідь у рамках зустрічі виголосив кардинал Луїс Антоніо Таґле, архієпископ Маніли та президент «Caritas Internationalis».
Він наголосив, що зловживання щодо неповнолітніх з боку рукоположених служителів «завдали ран не тільки жертвам, але й їхнім сім’ям, духовенству, Церкві, всьому суспільству, самим винуватцям і єпископам». «Але така правда, і ми покірно й зі смутком визнаємо, — додав ієрарх, — що рани, яких зазнали жертви і, фактично, вся Церква, були завдані також і нами, єпископами. Відсутність нашого реагування на страждання жертв, аж до їхнього відкинення й приховування скандалів для того, щоб захистити злочинців й інституції, завдало болю нашим людям, залишаючи глибоку рану в наших стосунках з тими, кому ми покликані служити».
«Наші люди потребують, щоб ми наблизилися до їхніх ран і визнали свою провину, якщо хочемо давати справжнє й достовірне свідчення нашої віри у Воскресіння, — наголосив кардинал Таґле. — Це означає, що кожен з нас, як і наші брати та сестри вдома, повинні взяти на себе особисту відповідальність за зцілення цієї рани в Христовому Тілі та зобов’язатися робити все можливе, щоб діти у наших спільнотах перебували в безпеці».
Христові рани є наслідком Його люблячих і співчутливих стосунків з бідними, хворими, митарями й жінками сумнівної репутації, прокаженими та прибульцями. Христові рани — це наслідок того, що Він дозволив поранити себе, доторкаючись ран інших. Він був розп’ятий, бо він любив цих конкретних людей, що були зранені суспільством та релігією. Господь нікому не завдав жодних ран, але Він був готовий зазнати ран внаслідок своєї любові до людей.
«Багато ран, яких ми зазнаємо,— пояснив архієпискон Маніли, — є складовою частиною відновлення пам’яті, яке ми повинні пережити, подібно до Христових учнів. Рани воскреслого Христа нагадували апостолам про зраду, а також і про їхню власну зраду та відмову від Христа, коли вони зі страху рятували своє життя». Рани воскреслого Христа нагадують про страждання невинних, а також про нашу слабкість і гріховність. «Якщо ми хочемо зцілити їх, — наголосив він, — то повинні відкинути світський спосіб мислення, який відмовляється бачити й доторкатися до ран інших, тих ран, що є Христовими ранами в зранених людях. Ті, що були зранені зловживаннями й скандалами потребують від нас стійкості у вірі. Світ потребує справжніх свідчень Воскресіння Христа, який, як перший акт віри, наблизив нас до своїх ран».
На завершення кардинал Таґле згадав, що деякі єпископи та генеральні настоятелі схильні вибірково захищати когось одного: або жертву, або зловмисника. За його словами, потрібно пам’ятати про принципи справедливості й прощення.
Темі відповідальності настоятелів та єпископів у таких випадках була повністю присвячена друга доповідь цього дня. Її виголосив архієпископ Чарльз Шіклуна, допоміжний секретар Конгрегації віровчення.
фінансово.
Щиро дякуємо!
