Роздуми над Першим читанням на понеділок IV тижня Великого Посту
Так говорить Господь:
Ось Я творю нове небо й нову землю,
і те, що було перше, не буде згадуватися більше,
ані спадати на думку,
бо будуть радіти і веселитися по віки вічні
з-за того, що Я творю!
Бо ось Я творю Єрусалим на радість,
його народ на втіху.
Я веселитися буду Єрусалимом,
Я радуватимусь Моїм народом.
Не буде чути більш у ньому
ридання голосного, ні крику.
Не буде там більше немовлятка,
що живе лише кілька днів,
ані старця, який не сповнить свого віку.
Бо наймолодший там помре столітком,
а хто не досягне ста років,
буде проклятим вважатись.
Вони збудують доми й будуть в них жити,
насадять виноградники й плоди їхні будуть їсти.
Іс 65,17-21
Тон читань трошки змінюється: замість заохочень до змін та навернення тепер більше наголошується на тих благах, які очікуємо. Пророк Ісая в останній частині своєї книги (розділи 56-66) говорить про втіху, про перспективу спасіння для народу, який перебуває у вигнанні й не знає, скільки ще чекати на визволення.
Господь обіцяє нове творіння: нове небо й нову землю; Єрусалим і Божий народ. Тобто не те, що народ має зникнути, а потім з’явитись інший, так само як і Єрусалим. Але все буде змінене настільки, що здаватиметься новим, іншим. Те саме, але інше. Що значить, що Бог творить нове небо й нову землю? Вони так само не зникнуть, аби бути заміненими іншими, але будуть перемінені, преображені. І справді — Небо зійде на землю, земля вже не буде такою самою після Втілення Бога.
В Ісусі ми стали новим Божим народом. Ісус нам відкрив нову дійсність, яка допомагає нам преображати цю землю. Пророцтво вже здійснилося. Так, наприклад, святий Франциск з Ассизі вмів побачити небо, землю, людей, все — новими очима. Бо він був зцілений тим Словом, у яке повірив (Євангеліє — новим став не лише зцілений…).
Навколо вже є новий світ, не треба чекати чогось іншого. Господи, дай мені це побачити і преображати його далі.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія