Роздуми над Божим Словом на п’ятницю V Великоднього тижня
Після навернення багатьох язичників Христова Церква стала зростати, і поява в ній неюдеїв викликала суперечки серед апостолів. Їм треба було змінити своє мислення, щоби прийняти до своєї спільноти людей, яких вони досі вважали нечистими. Послухаймо ж уривок із сьогоднішнього читання (Діян 15,22-31):
Після наради в Єрусалимі апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами. Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт! Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі, то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом, людьми, що душі свої віддали за ім’я Господа нашого Ісуса Христа. Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме. Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягаря, крім цього необхідного: стримуватися від ідоложертвенного м’яса, крові, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові». Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа, а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою.
Поступово Господь відкривав апостолам, що Він любить і прагне спасти всіх людей. А для спасіння головною була віра в Ісуса Христа і Його Воскресіння. Тому було вирішено, що язичникам не треба дотримуватися всіх юдейських звичаїв, особливо обрізання, довкола якого спалахнула найбільша суперечка. Апостоли та пресвітери просили тих, які повірили, відійти від язичницьких обрядів і бути доброзичливими до всіх.
Ми живемо в країні, де більшість людей називають себе християнами, однак фактично поводяться як язичники. І наша місія — своїм прикладом відкривати їм очі на те, що християнство — не набір магічних обрядів, при виконанні яких у житті все піде гаразд. Це жива щоденна віра в Ісуса Христа, Господа і Спасителя. Треба жити Божим словом і силою Таїнств (передусім — Сповіді та Святого Причастя). Якщо будеш слухати Божого Духа, матимеш Його підтримку.
Якщо хтось запросить тебе стати хрещеним для його дитини, варто йому пояснити, які дари та обов’язки потягне за собою прийняття цього Таїнства. Коли хтось розказує тобі, як у січневий мороз на Водохреща занурився в ополонці, розкажи йому про суть цього свята — очистити душу і зустрітися з Божим Сином, який заради нас увійшов у води Йордану. Вода — це символ нашого очищення від гріхів і нагадування про Хрещення, а не спосіб загартуватися.
Не протиставляй себе тим, які лиш називають себе християнами. Найчастіше вони ще не зрозуміли, що таке Євангеліє, і пояснити їм це майже неможливе. Пам’ятай, що й тобі хтось колись показав шлях до Христа. Тому молися за навернення всіх охрещених із твого оточення і свідчи їм про Божу любов, яку сам пізнав.
«Святий Духу, зійди на наш народ. Дай нам будувати своє життя на заповідях Ісуса Христа і жити братерською любов’ю одне до одного.»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.