Аеропорти можуть стати «брамами й мостами» зустрічі з Богом

Нести всім, віруючим і невіруючим, Євангеліє ніжності, надії й миру – таке вказівку дав Папа капеланам цивільної авіації та їхнім співпрацівникам на душпастирській ниві.

Приймаючи 10 червня 2019 року учасників триденного Міжнародного семінару на тему: «Капелани цивільної авіації та душпастирство в аеропортах на служінні цілісному розвиткові людини», Папа Франциск окремо наголосив, що вони «покликані нести слово й присутність Христа. Тільки Він знає людське серце. Несіть усім, віруючим і невіруючим, Євангеліє ніжності, надії й миру». Про це пише Vatican News.

Він зауважив, що безперервний потік людей через термінали аеропортів сприяє створенню атмосфери анонімності й байдужості, приводячи до того, що вони стають «великими людськими периферіями». Тут щоденно перетинаються шляхи мільйонів людей різних національностей, культур, релігій та мов. Кожна людина має свою історію, яка відома тільки Богові.

В цьому контексті капелани цивільної авіації та люди, що з ними співпрацюють на душпастирській ниві, пропонують цим людям зустріч з Богом, яка може залишити незгладимий слід на все життя, зокрема, завдяки безкорисності людей, які посвячуються цьому апостолятові. Аеропорти – «це вільна зона», що сприяє наверненню до Бога, підкреслив Святіший Отець.

Він закликав капеланів та їхніх помічників виконувати своє служіння з відданістю та захопленням, вдивляючись у мільйони облич, які проходять перед ними з серцем Христа, щоб кожен міг відчути Божу присутність. Завдяки такому поглядові аеропорти «можуть стати брамами та мостами» зустрічі з Богом та ближніми, дітьми одного Небесного Отця, наголосив Папа Франциск, висловлюючи побажання, щоб вони стали упривілейованими місцями, де загублені вівці можуть повернутись і зустріти свого Доброго Пастиря, відкрити своє серце, розпочавши процес зцілення й повернення до батьківського дому, який вони покинули внаслідок різних життєвих обставин.

Святіший Отець нагадав також, що в аеропорти прибувають мігранти та біженці  в надії знайти допомогу й притулок. Дбання про гідність цих людей та збереження їхніх прав є частиною душпастирської опіки, а вияв милосердя до них є важливими виміром свідчення близькості Бога до всіх Його дітей, підкреслив Святіший Отець.