Роздуми над Першим читанням на вівторок XIV Звичайного тижня, рік І
Тієї ночі Яків устав, узяв обох своїх жінок та обох своїх слугинь та й одинадцять своїх дітей і перейшов потік Яббок. І взяв їх і перевів через потік; також перевів усе, що мав.
І залишився Яків сам. Тоді хтось боровся з ним аж до світанку. Та бачивши, що не переможе його, доторкнувся суглобу його стегна, й суглоб Якового стегна звихнувся, коли він боровся з ним.
І каже той: «Пусти мене, бо вже сходить зоря».
А Яків відповів: «Не пущу тебе, хіба що поблагословиш мене».
А цей спитав його: «Як тобі на ім’я?»
Він і каже: «Яків».
Тоді той відповів: «Не Яків буде більш твоє ім’я, а Ізраїль, бо ти змагався з Богом і з людьми та й переміг!»
Тоді Яків спитав його: «Скажи мені твоє ім’я?»
А цей відповів: «Чого питаєш про моє ім’я?» І поблагословив його на тому місці.
Тому Яків назвав це місце Пеніел, кажучи: «Я бачив Бога обличчям в обличчя і збережена душа моя». І сонце зійшло йому, як він пройшов Пеніел; але він кульгав на стегно. Ось тому сини Ізраїля і по цей день не їдять стегнового м’яса, що на суглобі стегна, бо Він доторкнувся Яковового суглобу стегна, до стегнового м’яса.
Бут 32,23-33
Таємнича зустріч Якова. Ніч, темінь. Хтось бореться з Яковом: людина? Бог? ангел? Якову пошкоджують ногу, але той незнайомець просить його відпустити. Яків об’являє своє ім’я, отримує благословення з новим іменем — Ізраїль. А його «супротивник» не відкривається, бо є таємниці непізнавані. То хто ж переміг?
Мабуть, усі: і Бог, і Яків. Тільки Яків виходить із боротьби кульгавим, хоча й благословенним. Щоби стати новою людиною (отримати нове ім’я), доводиться щось втратити зі свого.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія