Як у цьому всьому вижити?

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 6 серпня

А знаємо, що все діє на добро тим, хто любить Бога, і хто покликаний згідно Його волі.

У цьому реченні маємо відповіді на всі запитання. Кожного з нас турбує, чому існують страждання, біль, війна, хвороби і всякого роду зло. Питання чому має одну відповідь: людська свобода.

Але інше питання: як у цьому всьому вижити і лишитися людиною? Тут є два варіанти. Перший для тих, хто любить Бога. Відповідь: тим усе співдіє на добро. Другий для тих, хто не любить Бога. Для такого в усьому винен Бог.

Надіюся, що ви Бога любите. Як це визначити? Погляньмо, як ми сприймаємо важкі моменти свого життя. Є люди, які вірять у Бога лише в добрий час. Коли всі здорові, коли є кошти в гаманці, коли нема хвилювання про завтрашній день. Тоді легко любити Бога.

Йдемо до труднощів. Саме страждання і проблеми є індикаторами моєї любові до Бога. Коли мене заболить, що тоді діється у моєму серці? Що там: нарікання чи довіра?

Як може біль і страждання сприяти щастю? Мені спадає на думку порівняння, як людина тренує своє тіло. Лише навантаження на м’язи, щоденні вправи і зусилля зроблять мене сильним спортсменом. А як моя душа має зміцнитися? У добрі та благодаті? Не тільки. Насправді страждання бере початок із людського бажання спробувати заборонене. Але наш Бог настільки мудрий, Він — сама Мудрість, що взяв нашу помилку всесвітнього масштабу і зробив із неї щось, що веде мене до святості. Не гріх, звісно, а наслідки гріхів стають для мене тим, що повертає мене у Божі руки, якщо я люблю Бога. Ось жінку-грішницю, зловлену на перелюбі, фарисеї привели до Ісуса, щоб каменувати, а Він урятував її душу й фарисеям дав урок: А що вони наполягали та допитувалися в нього, то він підвівсь і каже до них: Хто з вас без гріха, — нехай перший кидає у неї камінь! (Йн 8,7)

І вже від того дня грішниця стала ученицею Христа.

Інколи хвороба одного члена сім’ї може привести усю родину до Бога. Бог не бажає страждання, але бажає наших душ. Втрата спонукає мене шукати Того, кого втратити неможливо, — Ісуса. Навіть смерть Бог використав на свою користь. Смертю Христа розвалив пекло…

Господи, навчи мене бачити моє життя Твоїми очима. У кожному стражданні шукати добро, яке може народитися з нього. Після кожного гріха бігти до Тебе і ставати ще ближче через Твоє прощення. У моєму непростому минулому бачити Твій план мого спасіння.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com