Погляд, що зцілює. «Вхопімося за руку Ісуса!» — 280 катехеза Франциска

Перше чудесне зцілення, записане в Книзі Діянь Апостолів, було в центрі роздумів Папи Франциска під час 280-ї загальної аудієнції його понтифікату.

У середу, 7 серпня 2019 р., після липневої перерви, у Ватикані відновилося проведення загальних аудієнцій з Папою Франциском. Повертаючись до циклу повчань, присвячених першим крокам Церкви, Святіший Отець звернув увагу на те, що проповідування Євангелія покладалося не лише на слова, але й на «конкретні дії», які засвідчували істинність звіщення. Йдеться про «знаки й чуда», чинені апостолами, які підтверджували їхні слова та показували, що вони діяли в Христове ім’я, повідомляє Vatican News.

Гра поглядів

Наступник святого Петра зосередив свою увагу на першому чудесному зціленні, про яке розповідається в Діяннях Апостолів. Воно має «чітку місіонерську мету»: пробудити віру. Бачимо святих Петра та Йоана, які прийшли молитися до єрусалимської святині. Це була пора жертвопринесення, й біля дверей храму вони побачили жебрака-паралітика.

Папа звернув увагу на те, що Мойсеїв закон забороняв брати участь у жертвоприношеннях тим, хто мав якісь фізичні каліцтва, бо такі вади вважалися покаранням за провину. Таким людям навіть було заборонено входити до храму, тому той каліка, «приклад численних виключених і відкинених суспільством, немов непотріб», лежав при дверях.

«Як раптом трапилося щось непередбачуване: прийшли Петро та Йоан і розпочалася гра поглядів. Каліка дивиться на цих двох, щоби просити милостиню; апостоли, натомість, заохочують подивитися на них інакше, щоб отримати інший дар. Паралітик поглянув на них, а Петро сказав: “Не маю ні срібла, ні золота, але те, що маю, те даю тобі: іменем Ісуса Христа Назарянина підведися і ходи!” Апостоли, — зазначив Святіший Отець, — увійшли в стосунки, бо саме так Богові подобається об’являтися».

Ім’я, що спасає

Далі Папа нагадав, що в цей час Храм був не лише релігійним осередком, але також місцем економічних і фінансових операцій. Проти цього не раз виступали пророки, як і сам Ісус. «Як же часто я про це згадую, коли бачу якусь парафію, де вважають гроші важливішими від святих таїнств», — мовив Глава Католицької Церкви, зазначивши: отож жебрак, зустрівши апостолів, знайшов не гроші, але «Ім’я, що спасає».

«Петро призиває ім’я Ісуса, наказує паралітикові звестися на ноги, зайняти поставу живих, випростатись, і доторкається до цього хворого, тобто бере його за руку та підводить, робить жест, у якому святий Йоан Золотоустий вбачає “образ воскресіння”. І тут об’являється портрет Церкви, яка бачить тих, хто має труднощі, не заплющує очей, уміє поглянути у вічі людству, щоб творити значущі стосунки, мости дружби й солідарності, замість бар’єрів», — підкреслив Папа Франциск.

Мистецтво супроводу

За словами Наступника святого Петра, в цьому об’являється Церква, яка «почувається матір’ю всіх», уміє взяти за руку та супроводжувати, а не засуджувати. Саме так чинив Ісус. Йдеться про «мистецтво супроводу», яке позначається «делікатністю», з якою підходимо до «священної землі» ближнього, пропонуючи «цілющий ритм близькості», разом із «шанобливим і повним співчуттям поглядом», який, водночас, «оздоровляє, визволяє та заохочує зростати в християнському житті».

«Саме так ці два апостоли поводяться з паралітиком: дивляться на нього і заохочують підвести погляд на них, тоді Петро простягає руку, підводить і оздоровляє. Так Ісус поводиться з усіма нами. Згадуймо про це, коли переживаємо хвилини труднощів, гріха, смутку. Є Ісус, який каже нам: “Поглянь, Я тут!” Вхопімося за руку Ісуса й дозвольмо Йому підвести нас», — заохотив Папа.

Справжнє багатство

Підсумовуючи, Святіший Отець вказав на те, що апостоли Петро та Йоан вчать нас покладатися не на засоби, «які, однак, є корисними», але на «справжнє багатство», яким є стосунки з Воскреслим. Як писав святий Павло до коринтян: ми «бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо». Нашим «усім» є Євангеліє, що «виявляє могутність імені Ісуса, яке звершує чуда».

«А ми, кожен з нас, що посідаємо? Що є нашим багатством, яким є наш скарб? Чим можемо збагатити інших? Просімо в Отця дару вдячної пам’яті, щоб не забувати про добродійства Його любові в нашому житті, щоб давати всім свідчення прослави та вдячності»,закликав Папа. Наша рука, простягнута для допомоги ближньому, це рука Ісуса, який через нашу руку допомагає іншим підводитися.