Роздуми над Першим читанням на середу ХХІХ Звичайного тижня, рік І
Брати! Хай гріх не панує у вашому смертному тілі, щоб не підкорятися його пожаданням; не давайте ваших членів гріхові як знаряддя неправедності, але, як ожилі з мертвих, віддавайте себе Богові, а ваші члени віддавайте Богові як знаряддя праведності. Тож хай гріх не панує над вами, бо ви не під Законом, а під благодаттю.
То що, будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні! Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе як раби на послух, кого слухаєте, рабами того ви і є: або гріха – на смерть, або послуху – на праведність? Дякувати Богові, що ви, бувши рабами гріха, але сприйняли серцем те вчення, якому віддалися. Звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності.
Рим 6, 12-18
Наука святого Павла про виправдання як Божий дар через віру в Ісуса Христа має свої життєві наслідки. Христос нас викупив із рабства гріха своєю кров’ю, тому ми належимо Йому. Як пише апостол: «Ви… сприйняли серцем те вчення, якому віддалися». Якщо ви свідомо обрали дорогу Христа, то не треба боятися гріха та піддаватися йому. Він не матиме сили над вами, якщо ви самі не відчините йому дверей.
Тому: «Як ожилі з мертвих, віддавайте себе Богові, а ваші члени віддавайте Богові як знаряддя праведності». Віра — не лише духовна справа, але охоплює і наше тілесне, фізичне. Тіло стає знаряддям праведності. Уникання гріха, від сили якого ми викуплені, доповнюється вчинками праведності, щоб не лишати душу порожньою.
Знайти конкретне застосування віри через тіло, а не лише у серці. Чи моє тіло є знаряддям праведності?
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія