Ісус хотів навчити Фаустину духовної дитячості, дозволивши їй тримати себе близько біля серця.
Свята Фаустина відома насамперед своїм видінням Ісуса, коли Він з’явився їй в образі Божого Милосердя. На ньому воскреслий Христос зображений із розпростертими руками та струменями крові й води, що виливаються з Його боку.
Однак вона також мала численні візії Дитятка Ісуса й була надзвичайно побожною до Христа в Його дитячих роках. Ці видіння мали показати святій цінність духовної вбогості та заохотити її тримати серце в чистоті й простоті перед Господом.
Одне з таких видінь вона описала у своєму щоденнику: Ісус попросив Фаустину взяти Його на руки та міцно пригорнути до себе.
«… Я побачила Дитятко Ісуса біля своїх колін. Із вигляду Йому було близько одного року. Він попросив узяти Його на руки. Коли я взяла Його на руки, Він прихилився до мого лона і сказав: “Дуже добре для Мене бути близько твого серця… Тому що Я хочу навчити тебе духовної дитячості. Я хочу, щоб ти була немовлям у душі, бо коли ти маленька, я тримаю тебе поруч зі своїм серцем, так само, як ти зараз тримаєш Мене”».
Чи можете ви уявити таку сцену у своєму житті?
Зупиніться на хвилину, заплющіть очі, побачте, що Дитятко Ісус стоїть біля вас із простягнутими ручками і просить узяти Його. А тепер пригорніть Ісуса до свого серця й дозвольте Йому полежати так деякий час.
Ця духовна вправа буде чудовим способом увійти у святкування Різдва, а також гарним початком вивчення шляхів духовного дитинства.
Ісус сказав до своїх учнів: «Істинно кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!» (Мт 18,3)
Ісус каже, що ми повинні стати «маленькими» та невинними, як діти. До того ж діти дуже природно довіряють своїм батькам. Так само і ми повинні віддавати себе Богові із дитячою довірою.
Хоч як дивно, але Дитятко Ісус може багато чого навчити нас про справжнє учнівство. Цього Різдва міцно притуліть Його до себе, щоб і Він у відповідь пригорнув вас до свого серця.
Переклад: Марта Матвіїв, CREDO за Aleteia